Шопінг в Канаді – це не просто покупка речей. Це справжня пригода, яка може принести багато задоволення та економії.Канадці відомі своїми практичними та раціональними підходами до шопінгу. Вони знають, як знайти якісні речі за вигідними цінами, і не бояться використовувати різні лайфхаки, щоб заощадити час і гроші.
M Journal поспілкувався про шопінг у Канаді з Ілоною та Дашею — українками, які через повномасштабне вторгнення росії в Україну переїхали до Канади. Вони розповіли, як і де купують канадці, як вони заощаджують, а на що люблять витрачати кошти.
Дівчата живуть у сусідніх провінціях — Онтаріо та Манітобі. Канадські провінції досить автономні — як штати в США — тому життя в них дещо відрізняється.
Як купують канадці
У Канаді люблять купувати одразу багато, великими упаковками й по знижках, – розповідає одна з дівчат Ілона.
Вона каже, що в Канаді заведено шопитися великими партіями на тиждень-два наперед. Річ у тім, що маленьких магазинів поруч із домом, де завжди можна щось докупити, немає. Магазин, зазвичай, один великий на весь район і до нього пішки не дійдеш. Тому за продуктами їдуть на машині, раз на кілька тижнів і беруть одразу багато всього — це економить час та гроші.
Ми, наприклад, їздимо раз на два тижні та забиваємо покупками цілий багажник. Набираємо візок із горою. Завжди виходить на приблизно $300 (канадських).
Українка Даша розповідає, що у Канаді немає так багато магазинів, як в Україні.
“Наприклад, у моєму ЖК біля під’їзду був один супермаркет, навпроти через дорогу другий, а трішки пройтись — третій. Тут за продуктами обовʼязково треба їхати кудись.Хоч я живу сама, але теж підхопила звичку закуповуватися раз на тиждень. Я постійно працюю, тому не маю часу ходити в магазин щодня”, – каже Даша.
Раніше дівчина ніколи не робила закупи наперед, але тепер їй здається, що це круто — планувати покупки. Саме тим що можна простежити, що подобається їсти, а що ні, фіксуєш бюджет, не береш зайвого під час імпульсивного шопінгу.
Де купують канадці
Українки кажуть, що найпопулярніші магазини — ті, де можна вигідно закупитися гуртом (оптом): Costco, Real Canadian Superstore та американський Walmart. Останній менш популярний, ніж перші два. У Superstore та Costco гарні акції і знижки, а на кожен чек $300+ дають подарунок. Наприклад, минулого разу ми отримали цілого індика.
“У нашій провінції найпопулярніший Walmart, потім No Friils та Superstore. Є ще магазин для гуртового (оптового) шопінгу Costco — у нього не походиш кожен день, тому доводиться продумувати покупки наперед. Туди їздять на авто та беруть із собою купу власних пакетів. У цю мережу треба купувати membership (членство) та щомісячно платити за нього”, – каже Даша.
Люди з машинами (їх тут більшість) можуть їздити за товарами в різні місця. Наприклад, моя сусідка купує корм для кота у Walmart, продукти для себе — у No Frills, а фрукти — у китайських магазинах, бо в них зазвичай дешевше і все свіже, – додає дівчина. Якщо люди мають поряд із домом китайські магазини, то намагаються все брати там.
Даша намагається ходити в магазини, де можна купити багато всього одразу. Наприклад, каже, Dollarama — там дешеві ціни на засоби особистої гігієни, побутову хімію, є деяка їжа.
Супермаркети чи фермери
Шопінг — це 99 % великі супермаркети. Стандартна поїздка за їжею — це супермаркет. Ринки фермерські є, але ціни там вищі. Загалом ринок більше як диковинка. Його ще треба пошукати, – каже Ілона.
Найпопулярніші місця, де купують одяг — аутлети. Знову таки, бо знижки й розпродажі. Winners та Marshalls — це популярні магазини, де можна взяти фірмовий одяг з уцінкою.
“ТРЦ тут майже немає — хіба що один-два на все місто. Тут більше поширені моли — одноповерхові торгові центри зі стоянкою у центрі. Це ніби окремі магазини, але побудовані поряд”, – каже Даша.
Фермерські продукти — це для багатих, розповідають українки. Кажуть, продукти звідти гарної якості, але відчутно дорожчі. А ще треба знайти, де їх купувати, і спеціально їхати туди.
За спостереженнями українок в Канаді мало людей переймаються якістю свого харчування. Як правило канадці, що тут народилися і виросли, «живуть» на магазинних продуктах із народження. Усе канадське, як правило, містить дуже багато цукру. Через це легко зіпсувати здоров’я і набрати зайві кг. Тому в багатьох людей тут проблеми з інсулінорезистентністю, діабетом і ожирінням.
У продуктах завжди потрібно читати склад. Наприклад, у нас борошно це 100 % борошно, а в Канаді може бути 60 % борошно, а все інше — мікс.
Правильно харчуватися намагаються азійці та мігранти із центральної Європи. Вони стараються готувати так, як вдома, але виходить не дуже: продукти на смак не такі або потрібних немає.
“До речі, якщо мені хочеться солодкого, я шукаю «українські» магазини й купую щось смачненьке звідти”, – каже Даша.
Офлайн vs онлайн-шопінг
Даша каже, що шопінг в Україні був значно простіший в усіх планах. Вона купувала все онлайн. В Канаді це дорожче. Плюс, доставка зазвичай платна.
Коронавірус я тут не застала. Обмежень немає ніяких, але місцеві кажуть, що Амазон та доставка продуктів за цей період озолотились”, – каже Ілона.
Як заощаджують у Канаді
На шопінг і на країну в цілому дуже вплинула пандемія. Це одна з держав, що економічно, морально й ресурсно досі від неї не «оклигала». Усі — і канадці, й емігранти — кажуть, що до ковіду тут було набагато краще, розповідають українки.
Що змінилося? Тепер люди закупаються наперед, стараються мати запаси їжі. Змінилися і фінансові звички канадців — вони всі зводяться до економії. Багато людей почали заощаджувати на їжі, обмежують себе в чомусь, бо все сильно подорожчало.
Дешевші аналоги
Люди часто економлять саме на їжі, по суті, жертвуючи своїм здоров’ям. Економлять тим, що беруть дешевші продукти. Тут, як правило, чим дешевше, тим гірше за якістю — хімозне, некорисне, штучне, кажуть дівчата. Наприклад, канадці купують не лосось, а білу рибу, бо вона дешевша, або консервовану рибу, бо вона довше зберігаються. Цікаво, що місцеві жителі почали більше пити алкоголю та їсти солодощів.
“Після переїзду в Канаду я дуже заощаджую на харчуванні й через це воно гірше, ніж те, яке в мене було в Україні. Те, що я могла дозволити собі вдома, тут надто дорого. Навіть для канадців, які добре заробляють, лосось — це щось досить luxury”, – розповідає Даша.
Канадці намагаються готувати вдома та менше брати тейкаутів (їжу на виніс), бо це дорого, додає також вона.
Знижки та розпродажі
Канадці люблять знижки, прямо дуже. Знижка або акція — це привід, щоб у магазині товклася купа народу, каже Ілона.
Даша у свою чергу розповідає, що у Канаді вигідно купувати продукти тільки коли є знижки, бо тут немає поняття сезонного/не сезонного й так далі. Одягу це не стосується: взимку літні речі коштують дешевше й навпаки. Тому канадці відкладають важливі та великі покупки в очікуванні знижок. Вони, переважно, приурочені до свят — Дня подяки, Різдва.
Готуватися до них починають дуже завчасно: наприклад, штуки та знижки до Хелловіну починаються в магазинах ще влітку. Напередодні свят у магазинах багато вигідних пропозицій, тож люди роблять великі закупи не лише святкових товарів.
Місцеве чи імпортне
За спостереженнями дівчат канадці надають перевагу канадським продуктам.
Канадських брендів мало. Вони дешевші, ніж імпортні, а якість у них або така ж, або трохи гірша. Наприклад, канадські вина точно дешевші італійських чи французьких, але вони не якісніші й навіть не рівні, хоча й не найгірші.
“Щодо продуктів, то я знаю лише один канадський бренд, що продає штуки типу арахіс, печиво. Воно якісне, прикольне, дешевше, ніж імпортне. Але я знаю тільки один цей бренд. У Канаді проблеми з різномаїттям власного виробництва. Вони зроблять щось одне — і все, вистачить. Так само навіть з sim-картами — є лише два-три оператори на провінцію”, – каже дівчина Даша.
Усі інші продукти — імпортні, адже в Канаді нічого свого майже не росте. Принаймні такого, що мало б смак, а не було «пластиковим».
Етичний шопінг у Канаді
Щодо екологічності та свідомості дівчата кажуть так. Наприклад, аутлети не видають пластикові пакети. А ще тут популярні donation центри. По факту це секонд-хенди, повторне споживання.
“Не буду стверджувати, що шопінг якийсь супер екологічний порівняно з Європою, де в деяких країнах пластиковий пакет або стаканчик взагалі не зустрінеш”, – каже Ілона.
Сортування сміття теж відстає. Не зрівняти з Південною Кореєю, де стоять камери на смітнику і фіксують, якщо ти, не дай Боже, не туди кинув пляшку, додає вона.
Даша каже, що багато канадців давно користуються своїми пакетами та шоперами для продуктів. Однак особливо популярним це стало після того, як пакети почали продавати в магазинах за гроші. Це не стільки екотренд, скільки шлях заощадити.