Якби у вас попросили описати якусь країну, про що б ви згадали? Мова, природа, видатні памʼятки та особистості. А як щодо гастрономії?
Національна кухня кожної країни формується на основі історії, клімату, релігії та є невіддільною частиною її культури. Подекуди одна страва без слів може розповісти туристу про життя в цій країні.
LIGA.Life спробувала дослідити харчування людей з різних куточків світу очима українців. Читайте, яким є раціон місцевих жителів, що дивує у харчовій поведінці та чи дійсно є країни без самобутньої гастрономії.
Мультикухня США, Канади, Австралії та Нової Зеландії
Ці країни в народі називають “емігрантськими”. Саме тому їхня гастрономічна культура – калейдоскоп страв, смаків та поєднань різних національностей. Відтак опитаним українцям було складно виокремити основні продукти місцевих жителів. Але що точно їх всіх обʼєднує — так це любов до м’яса та барбекю.
Канадці дуже люблять готувати м’ясо на грилі. Цей гаджет є ледь не у кожного на балконі! Типова канадська страва – poutine (читається “путІн”), це картопля-фрі з додавання сиру, м’яса та кетчупу. Її навіть подають в місцевому McDonald’s.
У США також багато мʼясних страв. Наприклад, в Техасі та сусідніх штатах дуже люблять брискет – яловичу грудинку, приготовлену на грилі або в духовці. Ще одна популярна страва – pulled pork (рвана свинина) та різноманітні стейки.
А найпопулярніший гарнір – це картопля (пюре, смажена, у фритюрі). Однак у штатах, розташованих на березі океану, доволі багато їдять морепродуктів. Загалом основний спосіб приготування будь-якої страви – смаження. Мало хто готує на пару або варить. Також дуже рідко подають супи.
Стейки та барбекю поширені й в Австралії. Окрім звичних видів червоного та білого мʼяса, на прилавках магазинів можна знайти мʼясо крокодила та кенгуру. Також місцеві їдять чимало риби та морепродуктів. Адже країна оточена океанами.
Однак, харчування населення залежить від їхньої національності. Азійці віддають перевагу білому рису та курятині, вихідці з Західної Європи зазвичай готують страви середземноморської кухні. Загалом серед австралійців популярні: барбекю, японські та італійські страви і High Tea – підвечірок з солодкими та солоними закусками, які подають на триярусній посудині, та чаєм.
Говорячи про продукти, варто згадати й харчову місцевого населення. Так, в Канаді та Австралії полюбляють заморожені напівфабрикати, які можна швидко приготувати без особливих зусиль.
Також австралійці люблять стритфуд зі стравами різних кухонь світу. Хоча, з іншого боку, багато людей дотримуються здорового способу життя: тренуються, слідкують за харчуванням. Адже цьому сприяють комфортний клімат та доступність якісних овочів і фруктів майже цілий рік.
В США та Канаді взагалі негативно ставляться до міцних напоїв.
В канадських супермаркетах немає алкоголю. Він продається тільки в спеціальних liquor store.
Для вечірки, де буде багато людей, потрібно брати ліцензію на алкоголь. Навіть якщо місце проведення – ваш дім. Тут вважається, що алкоголь – зло.
У США алкоголь – дуже дорогий. Найбільше пʼють вино та пиво. Але в них немає такої культури, як в Україні: запрошуєш в гості людей, сідаєш за стіл, їси, розмовляєш, пʼєш вино. Вони зазвичай їдять 15 хвилин, потім грають в настільні ігри або дивляться телевізор.
Барна культура Франції, Британії, Іспанії
На відміну від попередніх куточків світу, в Європі майже кожна країна має самобутню національну кухню.
Наприклад, основний продукт раціону французів – мʼясо. Тут не зустрінеш багато веганів та вегетаріанців серед місцевих. Також полюбляють рибу, морепродукти, овочі й обовʼязково – хлібобулочні вироби (круасани, багети, хліб).
Серед національних страв: яловичина по-бургундськи, яка довго вариться в червоному вині, гратен дофінуа (запечена картопля з вершками), кіш лорен (пиріг з вершками, яйцями, беконом чи шинкою), шоколадне та сирне фондю, а ще устриці! Супер смачна качина ніжка з аліго (пюре з великою кількістю сиру). На півдні дуже популярним є суп з морепродуктів – буйабес та півник у вині.
Повсякденна тарілка іспанців може складатися з рису, морепродуктів, великої кількості свіжих овочів та фруктів. Іспанці їдять багато хліба. Бутерброди на снідаток та перекус, а буває, що й пізно ввечері на вечерю – з омлетом та картоплею.
Натомість британці жартують, що їхня кухня – те, що “поцупили” в країн, які раніше належали Британській імперії.
Нині в Лондоні можна знайти заклади будь-якої кухні світу. Найпопулярніші національні страви – тріска в клярі з картоплею фрі або гороховим пюре, смажене ягня з підливою, англійський сніданок (смажений бекон, сосиски, кров’янка, тости з білого хліба, вершкове масло, яєчня, квасоля в солодкому томатному соусі, помідори на грилі).
Але основа раціону – боби, картопля (смажена, варена, пюре), ягнятина та свинина. Також британці люблять томатний, сирний, сочевичний супи, які не схожі на українські – за консистенцією нагадують крем-супи.
Оскільки Британія складається з чотирьох історичних країн, то кожна з них має ще й свої локальні страви.
У Шотландії традиційною стравою вважається хаггіс, що готується з баранячих печінки, серця і легень. В Англії дуже люблять рибу з картоплею фрі або гороховим пюре (fish and chips), а також традиційний недільний обід (sunday roast), до якого входять смажене м’ясо й картопля, варені овочі та йоркширські пудинги з підливою.
В усіх трьох європейських країнах дуже розвинена культура відвідування закладів. Наприклад, іспанці багато часу проводять в кафе та барах. Однак не заради їжі, а задля соціалізації за кухлем пива чи келихом вина. На закуску беруть снеки – оливки, горішки та чипси.
Французькі заклади відкриті на обід лише з 12:00 до 14:00. Згодом більшістьзакладів закривається до 18:00-19:00, тобто до вечері.
До того ж французи мають розвинену культуру споживання вина. Вони точно знають міру. Наприклад, бокал червоного вина з мʼясними стравами або білого – з устрицями, рибою чи іншими морепродуктами. Також популярне пиво, але у нічних клубах є й міцніші напої.
Щодо британців, то ті люблять обідати й вечеряти в пабах. Навіть у селі, де мешкають менше ніж 500 осіб, можна знайти паб з липкими дерев’яними столами, затхлим запахом старих меблів і телевізором, де транслюють футбол.
Від рису до скорпіонів: Таїланд, Китай та Індонезія
Азійські країни, як і європейські, часто мають унікальну гастрономічну культуру. Ба навіть всередині однієї країни може бути полярна регіональна кухня. Наприклад, на півдні Китаю в раціоні домінує рис, а на півночі – локшина. Цікаво, що для заварювання останньої у портах, на вокзалах та інших транспортних вузлах є безкоштовний окріп.
Загалом китайці харчуються різноманітно, каже Каріна. З одного набору продуктів можуть приготувати різні страви. Наприклад, існує понад 20 видів сира тофу. Кожен готується по-своєму.
Рис та локшина є основою раціону й жителів Таїланду. Тайці подають рис абсолютно з усім: овочами, морепродуктами, мʼясом. Він може бути гарніром до супів чи гострих страв або основою десертів з манго та кокосовим молоком.
Гостротою славиться й індонезійська кухня. Хоча, порівнюючи з Китаєм, в Індонезії рівень пікантності все ж менший.
Індонезійці люблять змішувати все в одній тарілці: мʼясо (зазвичай курку), овочі, крупи. Дивишся на меню в кафе, а на картинці все намішано. І вибір страв зазвичай у закладах дуже великий, що для українців нетипово.
І куди ж без екзотики! Наприклад, у Китаї готують змій, мозок мавпи та страви з м’яса собак. Однак з останнім молоді китайці намагаються боротися, влаштовуючи бойкоти на тематичному фестивалі, розповідає Каріна. У Таїланді смажать жуків та скорпіонів. А для українців незвичайним може здатися рівень гостроти страв.
Читайте також, недороге харчування в Лондоні.
