У ніч на 14 квітня, Іран атакував Ізраїль сотнями дронів і ракет, і це, безумовно привернуло головну увагу світу на вихідних. У ЗМІ обговорюють імовірні кроки США, а також вплив цого загострення на війну в Україні.
Bloomberg: Палата представників може проголосувати за допомогу Ізраїлю разом з Україною найближчими днями
Новий виток конфлікту на Близькому Сході пожвавив розмови щодо пакету допомоги для України та Ізраїлю від уряду США, який не можуть ухвалити кілька місяців.
Bloomberg пише, посилаючись на спікера Палати представників Майка Джонсона, що цього тижня Палата проголосує за надання допомоги Ізраїлю після нападу Ірану, і натякнув, що кошти для України можуть бути частиною цього пакету.
«Республіканці в Палаті представників і Республіканська партія розуміють необхідність підтримки Ізраїлю. Деталі цього пакету зараз узгоджуються», — сказав Джонсон.
Джонсон працював над створенням альтернативи ухваленої Сенатом пропозиції на 95 мільярдів доларів, яка передбачає кошти для Ізраїлю, України та Індо-Тихоокеанського регіону. Він очікував голосування по цій альтернативі цього тижня, а після нападу Ірану на Ізраїль це питання набуло додаткового імпульсу, пояснює Bloomberg.
АВС News пише, що лідер більшості у Сенаті США, демократ Чак Шумер заявив, що між лідерами Конгресу був досягнутий “консенсус” щодо допомоги Україні та Ізраїлю. Очільники обох партій погодилися, що надати цю допомогу треба швидко, і її можуть розглянути вже цього тижня.
New York Times із посиланням на ізраїльських чиновників пише, що прем’єр Беньямін Нетаньягу відмовився від негайного удару по Ірану у відповідь, після розмови з президентом США Джо Байденом.
Як зазначає Times of Israel із посиланням на високопосадовця з адміністрації Байдена, президент США під час розмови з ізраїльським прем’єром сказав, що Ізраїль повинен «уважно та стратегічно подумати про ризик ескалації», проте Вашингтон не виступав проти військової відповіді.
Водночас видання Axios пише, що рішення Байдена сказати прем’єр-міністру Ізраїлю про те, що США не підтримають будь-яку контратаку Ізраїлю проти Ірану, спричинила шквал критики як з боку республіканців, так і з боку демократів.
ISW: Що довів іранський удар по Ізраїлю про ризики для України
Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що успіх Ізраїлю в захисті від широкомасштабних ракетних і дронових ударів з території Ірану підкреслює вразливість української ППО перед ударами росії.
ISW нагадує, що Повітряно-космічні сили Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) запустили приблизно 170 дронів Shahed-136/131, 30 крилатих ракет і 120 балістичних ракет по цілях в Ізраїлі в комплексі ударів, які за своєю структурою були схожі на нещодавні російські масовані удари по Україні. При цьому ізраїльська ППО за допомогою союзників перехопила більшість з 320 цілей, за винятком кількох балістичних ракет.
Однак іранські безпілотники та ракети мали перетнути понад 1000 кілометрів повітряного простору Іраку, Сирії та Йорданії, перш ніж досягти Ізраїлю. Це дало Ізраїлю та його союзникам години на ідентифікацію, відстеження та перехоплення ракет і безпілотників. Тоді як російські війська запускають дрони та ракети з усієї окупованої України та в безпосередній близькості від України з території росії, даючи українським ППО лише незначну частку часу, який Ізраїль та його союзники використали для успішного відбиття масового іранського удару.
CNN: Чому удари по енергетиці України відновили саме навесні
Росія могла почати бити по українській енергетичній інфраструктурі саме навесні з двох причин, пише CNN з посиланням на українських фахівців.
Директор київського Центру досліджень енергетичної промисловості (EIRC) Олександр Харченко вважає, що країні-агресору потрібно було накопичити зброю і зібрати необхідні розвідувальні дані для цих ударів.
“Ця стратегія явно розроблялася довго, вони витратили багато часу на її розробку, вони явно збирали розвіддані і дуже ретельно готувалися до цих атак”, – сказав він журналістам.
По-друге, Москва могла чекати, коли електростанції будуть менш захищені засобами протиповітряної оборони. Президент аналітичного центру з питань енергетики DiXi Group Олена Павленко вважає, що перед зимою Україна добре захистила енергетичну інфраструктуру, проте навесні могла перемістити частину ППО на лінію фронту.
“Це не помилка, це просто розстановка пріоритетів. Ми подумали, що якщо зима закінчиться, то, можливо, ми зможемо використовувати систему ППО в інших місцях”, – сказала вона.
Politico: Британія ніколи не зможе конфіскувати російські активи
Великобританія, ймовірно, ніколи не зможе конфіскувати російські активи, пише Politico із посиланням на юристів, фахівців з санкцій. За словами видання, всі вони наголошують, що попри гучні заяви, немає і не буде жодних законних прав на отримання заморожених російських грошей, власності або інших активів.
Протягом кількох місяців після війни Велика Британія заморозила деякі російські активи, зробивши кілька гучних заяв, включно з примусовим продажем футбольного клубу “Челсі” Романа Абрамовича. Але експерти з політики підкреслюють, що між заморожуванням активів та їхнім арештом є велика різниця.
Заморожування активів розглядається як юридично співмірне, оскільки є тимчасовим кроком. Хоча влада може використовувати прибуток, отриманий від інвестування грошей, як погодився зробити ЄС, самі активи теоретично в якийсь момент будуть повернуті. З іншого боку, їх остаточна конфіскація може мати серйозні юридичні наслідки.
