Про сподівання, мрію про дітей та ухвалення законопроєкту про цивільні партнерства. Закохані українські військові розповіли свою історію для Platform of Ukraine.
Владислав та Павло – ЛГБТ-військові. Вони познайомилися у соцмережі. Пригадують, спочатку це була дружба, згодом вона переросла у кохання. Зараз пара заручена, будує плани на майбутнє та разом наближають перемогу.
Павло вже третій рік cтроковик, йому 22 і він виконує бойові завдання на сході України. Владиславу 31, за освітою він кухар-кондитер, до повномасштабного вторгнення був власником кейтерингової компанії у Києві. Зараз чоловік також готує на кухні, проте вже на фронті.
«З Павлом ми познайомилися у травні 2022 року. Спочатку зідзвонювалися, а після двох тижнів знайомства я поїхав до нього у Миколаїв, тоді був ще цивільним», – розповідає співрозмовник.
Рішення, щоб Владислав став військовим, пара прийняла разом. Хлопець каже, не міг ніяк служити разом з Павлом, бо з його військової частини не було заявок на військомат.
«Я пішов у морську піхоту, адже Павла частина теж перебуває у військово-морських силах ЗСУ, і я хотів, щоб він перевівся до мене. З лютого 2023 року ми почали працювати над тим, аби його прийняли на військову службу за контрактом та перевели до моєї частини, але зіткнулися з бюрократією. Командир Павла не хотів його відпускати. Ми вже працювали з адвокатами над цим питанням, але зрушень не було. Тоді зрозуміли, що не справляємося без сторонньої допомоги, тому підключили до цього депутатку Інну Совсун», – ділиться спогадами військовий.
Зазначимо, Інна Совсун – народна депутатка, яка подала у Верховну Раду законопроєкт про цивільні партнерства, який дозволяє узаконювати стосунки в одностатевих парах.
«Цей закон є для одностатевих та різностатевих пар. Тобто ми будемо захищені законом. Якщо з хлопцем заключимо цивільне партнерство, то в нас вже будуть певні юридичні права стосовно один одного. Поки що ми не зможемо усиновлювати дітей, але якщо хтось з нас потрапить у лікарню, то мене або мого партнера повинні будуть відпускати до нього за законом. Також стосовно спільного майна, то зараз ми можемо скласти заповіт один на одного, але це так без подробиць, а якщо буде вільне партнерство, то можна вже вказати, що все успадкує мій офіційний чоловік. Зараз якщо навіть щось трапиться зі мною на війні – Павла навіть не відпустять до мене з його частини», – пояснює Владислав.
«Влад моя сім’я насправді, але не по документах, – каже Павло. – Я знаю багато ЛГБТ-військових, які не мають рідних, взагалі нікого. Їх тілом у разі загибелі буде вже розпоряджатися держава, а не кохана людина», – констатує співрозмовник.
Варто зауважити, що Папа Римський Франциск дозволив священикам благословляти одностатеві пари. Та за словами Влада, попри дозвіл Папи Українська греко-католицька церква не буде цього робити. На його думку, в Україні це буде ще дуже довго не сприйматися, якщо навіть ухвалять закон про ЛГБТ-партнерства, то церква все одно це буде засуджувати.
«Але можна виїхати закордон й там нас церква благословить. Багато хто говорить, що в СРСР такого не було й пострадянські країни цього не сприймають. Але от у грудні 2023 року парламент Латвії узаконив одностатеві стосунки, а це вже друга пострадянська країна після Естонії, яка підтримує ЛГБТ-партнерства на законодавчому рівні», – стверджує військовий.На фронті своєї орієнтації чоловіки не приховують. Але до їхніх зізнань поставилися по-різному. Про ставлення до себе військовий Владислав розповідає так: «У мене в частині знають всі, навіть командування бригади, відношення до того моменту поки не знали й коли дізналися не змінилося взагалі, ні від кого не чув щось погане. Я не вирішив розповісти сам, так обставини склались. Минулого року телебачення знімало про нас з Павлом сюжет. Я тоді не сказав чому приїдуть журналісти, але вже через півтора тижня після виходу відео його побачили деякі командири. Згодом я поїхав у відпустку й поки мене не було це вже побачили всі у частині. Коли повернувся, до мене підійшов командир батальйону й каже:
«Ти нормально служиш, ми до тебе нормально відносимося, а що ти там робиш нас не цікавить». Товариші мої задавали різні питання про ЛГБТ, а так більше ніхто нічого й не казав».
У його нареченого ситуація дещо інша.
«Гомофобія все-таки є, – зауважує Павло. – Оскільки я раніше думав, що люди змінюються, то зараз вважаю, що люди є дволикі, які хочуть вигородити себе нашим ім’ям. Тобто зараз вони «за» ЛГТБ-партнерства, а потім «ми не з вами, вас не підтримуємо». Багато людей неоднозначні в цьому плані. У мене в частині знають, що я гей. Побратими «спалили» мою переписку з колишнім хлопцем і мені довелось розповідати хто я».
«Як сприйняли? Жахливо! У мене, як виявилось, гомофобна військова частина, навіть до тепер. У роботі на фронті бувають моменти коли вони можуть наголошувати увагу на моїй орієнтації. Одна з причин чому я хочу перевестись – саме через це», – пригадує Павло.
Владислав каже, збагнув, що подобаються саме хлопці у 18 років.
«З дитинства розумів, що щось не так, бо я й з дівчатами зустрічався. Вдома нікому не відкривався аж до приїзду в Київ. Там розповів про це деяким друзям. Мамі я зізнався позаминулого року. Те, що у мене є хлопець вона сприйняла нормально й адекватно. Дуже важливо коли твої рідні й близькі тебе розуміють та не засуджують», – переконаний хлопець.
«Пам’ятаю, минулого року був випадок ми з мамою говорили по телефону й вона розповідає, що лежав у Дніпрі хлопець гей. Коли приїхали його батьки й дізналися про його секрет, мама йому сказала, що у неї більше сина нема. Це жахливо», – зазначає співрозмовник.
Павло ж розповідає, що спочатку було складно розповісти близьким про свою орієнтацію, адже багато людей не розуміли його, можливо, подумки й засуджували. У 13 років він свідомо зрозумів, що подобаються хлопці й перші серйозні стосунки були у 19.
«Першою про те, що мені подобаються хлопці, знала моя мама. Потім вона вже розповіла всім рідним, знали й баба й тітка. Спочатку мама дуже важко цей факт сприймала, а потім почалась війна і це стало ключовим моментом у її прийняті мене, бо вона зрозуміла – не має нічого важливішого, ніж моє життя. Ще раніше я можливо й не розповів би їй, але вона мене просто «спалила» за розмовою з моїм колишнім хлопцем і вже я розказав», – пригадує Павло.
Про майбутнє закохані розповідають, що мріють створити сім’ю. Коли тільки почали зустрічатися, то одразу обговорили, що хочуть 2-3 дітей. Щодо того, аби будувати життя за кордоном навіть не задумуються, адже сподіваються на зміни в Україні щодо ЛГБТ-партнерства.
«Я не хочу виїжджати й не думаю навіть про це, оскільки наша країна намагається стати толерантною й хоче у ЄС, то нехай виконує умови Євросоюзу. Для цього потрібно ухвалити законопроєкт про реєстровані партнерства. В мене є багато друзів, які хочуть виїхати, але в мене такого бажання немає. Яка б ця країна не була мені в ній добре», – ділиться Павло.
Не зважаючи зараз на відстань, пара все ж таки підтримує стосунки – телефонні розмови, «теплі» слова допомагають бути далі разом.
«Я навіть планую блог в Інстагармі випустити про те, як підтримувати стосунки на відстані, адже це дуже складно й, звісно, ми часто сваримося. Я закінчив курси психології, тому буває до свого чоловіка застосовую психологію», – каже з посмішкою Павло.
«Брали міні-відпустки, їздив я більше до нього, бо в мене виходило. Ми розуміємо, що відстань це тимчасово, працюємо над тим, щоб бути разом – у нас така ціль. Я вважаю, якщо у стосунках нема цілі, то таке кохання ненадовго. Звісно, сваримося, але й миримося, все як у гетеропар. Павло відверта людина, правдива, не обманить, трохи специфічний, але всі ми люди специфічні», – додає насамкінець розмови Влад.
Законопроєкт про реєстровані партнерства: що наразі відомо
У 2023 році народна депутатка від «Голосу» Інна Совсун подала у Верховну Раду законопроєкт №9103 «Про інститут реєстрованих партнерств».
Згодом на сайті Офісу президента зʼявилася петиція на підтримку законопроєкту. За кілька днів вона набрала 25 тисяч кількість голосів для розгляду президентом.
Президент Володимир Зеленський відповів на петицію: за Конституцією України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а в умовах воєнного стану Конституцію не можна змінювати. Відтак він запропонував Кабміну опрацювати питання щодо запровадження інституту зареєстрованого цивільного партнерства.
Міністерство оборони та Міністерство юстиції підтримали законопроєкт, який має на меті дозволити українцям укладати реєстровані (цивільні) партнерства.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила депутатка Інна Совсун.
Тепер долю законопроєкту вирішуватиме парламент.
Авторка: Оксана Середюк