Мова має значення. Тому радянська влада так боялася української мови, що запроваджувала низку заборон та обмежень, а в 1930-х роках редагувала паперові видання і “знищила” чимало красивих автентичних слів з нашої мови.
Відомий блогер та популяризатор української мови Андрій Шимановський назвав кілька таких красивих слів. А також нагадав коротко про події, які призвели до цього періоду русифікації.
Коротка історія русифікації
Революційні події В Україні 1905–1907 років створили незначні можливості для виходу української мови й культури «з підпілля».
Визвольні змагання українців 1917–1921 років показали: царизму не вдалося знищити український народ, перетворити його в частину росіян. І українці здатні боротися за свої національні права, в тому числі й у сфері мови й культури, – розповідає Шимановський у своєму блозі.
У 1917 році на українських землях, які входили до складу російської держави, українською мовою вийшло 747 видань, натомість російською – 452. Наступного, 1918 року, на землях УНР та Української держави з’явилося 1084 україномовних видань, а російською – лише 386.
Якби вдалося зберегти українську державність, немає сумніву, що тенденція українізації мала б продовження і, зрештою, наслідки багатолітньої русифікації були б подолані.
Однак визвольні змагання 1917–1921 років закінчилися поразкою. Українські землі опинилися в складі різних держав. На більшості з них (Лівобережжі, Наддніпрянщині, Півдні, Поділлі, Східній Волині) встановилася радянська влада, яка спочатку продовжила стару царську політику русифікації.
Показово, що в 1922 році в радянській Україні українською мовою було надруковано лише 186 видань, у той час російською – 491! А в Кодексі законів про народну освіту Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР), ухваленому в 1922 році, зокрема, зазначалося, що українська мова – це «мова більшості населення України, особливо на селі», а російська мова – це «мова більшості населення в містах і загальносоюзна мова». Власне, утверджувався пріоритет російської мови й культури перед українською.
Відтак, українізація обернулася в латентну русифікацію, автентичні українські слова, назбирані Грінченком, все далі відходили на периферію, деінде траплялися в селах, а тоді поступово зникали з ужитку, підсумував мовознавець.
5 українські слова “стерла” ворожа влада
Андрій Шимановський назвав кілька слів, які радянська влада у цей час примусово “допомогла” забути українцям. І нав’язала слова, схожі з російськими.
- кИпень, кип’як – кип’яток;
- сновида – лунатик;
- виляск – хлопок;
- чепурун – стиляга;
- навантага – нагрузка.
Блогер наголошує: через радянську редактуру більшість з цих слів вийшли з ужитку, тому давайте дамо їм другий шанс. І “прокачуймо” українську.
Читайте також: Найгарніші слова української мови: топ-10 на думку штучного інтелекту
Джерело: Андрій Шимановський