У ставленні до України президента Байдена, який от-от покине свій пост, завжди хвилювало одне: інтерес його країни. Тому не варто очікувати від нього наостанок різкого посилення допомоги нашій країні, попереджає політолог Віктор Небоженко.
Ми дивуємося, як суперечливо поводиться президент Байден щодо російсько-української війни. То він гарячково кидається допомагати Україні, то затихає на пів року, пояснюючи це небезпекою для США і всього світу, що виходить від путінської росії. Він постійно змінює терміни кардинальної допомоги і мотиви своїх дій щодо України, вказуючи то на жахливу корупцію, то на вкрай низьку компетенцію політичного керівництва України. Що не заважає політикам США регулярно зустрічатися з тими, кого вони так люто критикують і кому вони явно не довіряють свої плани та допомогу.
Президенту Байдену здається мудрим, щоб Україна не програла, а росія не виграла. Звідси видно стратегію США дрібних порцій військової допомоги Україні за постійного стирання “червоних ліній” путінської росії.
Інша річ, що ця стареча політична мудрість не плідна, не має перспектив, бо Вашингтон не знає, що робити з Україною чи росією після перемир’я або закінчення війни.
Президент США Байден не приховує, що головна його турбота — це президентські вибори в США, а не страждання України.
Тож нам слід визнати, що якщо президент США Байден вірить у перемогу кандидатки від демократичної партії на виборах 2024 року Гарріс, то він до закінчення своєї каденції не робитиме різкого посилення допомоги Україні, залишаючи Гарріс, з одного боку, скрутну “проблему України”, з другого боку, свободу маневру та відповідальність перед США.
Читайте також: “Ніколи не були особливо теплими”: Time про непрості відносини Зеленського і Гарріс
Джерело: Віктор Небоженко
Публікації в рубриці “Блоги” відображують винятково точку зору автора