2024 – рік незламності: втрати та зміни в Україні

24 лютого 2024 року. Минає два роки відтоді, як Росія розпочала жорстоку та неспровоковану агресію проти України. Ці роки були сповнений шоку, болю, тисяч загиблих та безпрецедентних руйнувань.

Впевненість у перемозі. Незважаючи на жахливі втрати, український народ не здався. З перших днів війни українці згуртувалися та дали відсіч окупантам. Їхніми гаслами стали “Слава Україні!” та “Героям слава!”, а віра у перемогу не згасала протягом усього року.

Неоправдані сподівання. Українці сподівалися на швидкий наступ та звільнення окупованих територій. Ці сподівання не виправдалися, війна затягнулася.

Війна на витривалість. З часом стало зрозуміло, що війна йде не лише за території, а й за витривалість. Росія намагається виснажити Україну економічно, завдаючи ударів по інфраструктурі та блокуючи експорт.

2024 рік: шлях до перемоги. Попри всі труднощі, українці не втрачають віри у свою перемогу. 2024 рік сподтваємось стане роком остаточного вигнання окупантів з української землі.

ВВС зібрали головні цифри про те, як Україна пережила другий рік війни. 

Деякі з них також вказують, в якому напрямку можуть розвиватися події у 2024 році.

Загиблі

Впродовж другого року великої війни кількість загиблих та поранених серед цивільних зменшилася.

За даними Офісу генерального прокурора (ОГПУ), загалом від початку російського вторгнення і до кінця 2023 року загинули 11673 людини. Із них за 2023 рік – 2821. Тобто втрати серед цивільних за другий рік війни становлять близько чверті від втрат впродовж всіх двох років великої війни.

Крім того, за даними ОГПУ, за час російського вторгнення до початку 2024 року поранення отримали 18336 українців. Третина цієї цифри – 6403 – припадає на 2023 рік.

Водночас за підрахунками Управління Верховного комісара з прав людини (УВКПЛ) ООН, яке документує втрати серед цивільних в Україні з 2014 року, цифри загиблих є дещо меншими. За підрахунками ООН, від початку великої війни в Україні до початку 2024 року загинули 10191 цивільних, 8260 смертей припадають на 2022 рік, та 1931 смертей – на 2023. 

Втім, там наголошують, що “реальна кількість може бути більшою, оскільки деякі звіти ще очікують на підтвердження”. А отже, кількість смертей у 2023 році, очевидно, може зрости через велику кількість загиблих в останні дні 2023 року – на початку 2024, коли, за попередніми даними ООН, загинули 90 людей.

Крім того, все ще неможливо точно встановити, скільки людей загинули у перший рік війни в Маріуполі, Лисичанську, Попасній та Северодонецьку, де повідомляли про великі жертви серед цивільних, але доступу до цих територій немає через російську окупацію.

На початку 2024 року правозахисна організація Human Rights Watch оцінила кількість загиблих під час боїв цивільних в Маріуполі щонайменше у 8 тисяч. Тож очевидно, що з часом загиблих цивільних може виявитися на порядок більшою.

Як і у 2022 році, впродовж другого року війни офіційні особи не називали жодних конкретних цифр щодо втрат ЗСУ. Але і президент, і представники його офісу неодноразово говорили про 30-50 загиблих воїнів щодня.

У січні 2024 року очільник парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив, що звернувся до президента Зеленського з пропозицією розсекретити дані стосовно втрат України у війні. За словами депутата, президент ще не ухвалив остаточного рішення.

Але, як каже Давид Арахамія, кількість загиблих українських військових є “набагато меншою”, ніж 100 тисяч.

Пізніше в інтерв’ю американському телеканалу Fox News президент Зеленський заявив:

Якщо порівнювати кількість загиблих військових, то Росія втрачає п’ять солдатів на кожного вбитого українського захисника.

При цьому він нагадав, що, за даними українського Міноборони, росіяни втратили понад 400 тисяч вояків. 

Наприкінці 2022 року в Офісі президента заявляли про 10-13 тисяч вбитих. 

Через рік, наприкінці 2023 року, світова преса наводила на порядок вищі цифри. Зокрема, французька Liberation написала про 200 тисяч загиблих і поранених, американський часопис Time писав про 100 тисяч загиблих з українського боку, а британський Economist у листопаді – про 70 тисяч загиблих.

За підрахунками сайту “Книга пам’яті полеглих за Україну”, загальна кількість загиблих або померлих воїнів від початку російського вторгнення становить понад 30 тисяч. Цю інформацію зібрали станом на середину листопада 2023 року, і вона лягла в основу створення Стіни пам’яті полеглих у 2014-2021 роках у Михайлівському золотоверхому соборі в Києві.

Були й спроби підрахувати кількість загиблих за оприлюдненими указами президента про нагородження військовослужбовців посмертно. 

Журналісти підрахували, що до середини жовтня 2023 у таких указах згадується 14402 воїни. Проте є ще й закриті укази про нагородження посмертно, якщо вони стосуються працівників СБУ, ГУР та інших спецпідрозділів.

Після свого призначення Головнокомандувачем на початку лютого 2024 року Олександр Сирський в інтерв’ю німецькому ZDF заявив, що російські втрати, особливо загиблими, “в 7-8 разів, за останніми даними, переважають наші втрати”.

Витрати на війну

Видатки на безпеку та оборону фінансуються виключно коштом доходів від податків та інших платежів, що надходять до бюджету з української економіки. Нині фактично всі вони ідуть на фінансування цієї статті, яка “важить” половину бюджету.

За інформацією міністерства фінансів, видатки на безпеку та оборону у 2023 році становили 2,6 трлн грн, або понад 40% від очікуваного ВВП країни (остаточні дані щодо цього будуть відомі пізніше). Це на понад трильйон гривень або на 72% більше, ніж у 2022 році.

За підрахунками економістів, видатки лише на армію в Україні перевищують третину ВВП. б

Для порівняння: у країнах НАТО, які мають набагато міцніші економіки, ніж в України, у мирний час ця цифра становить до 2%.

Міжнародна допомога

Покривати іншу половину видатків бюджету – зарплати держслужбовцям, бюджетникам, соціальні виплати – вдавалося завдяки фінансовій допомозі міжнародних партнерів України. 

Весь 2023 рік вона надходила ритмічно і у великих обсягах. Загалом, за даним міністерства фінансів, Україна отримала 42,5 млрд доларів зовнішнього фінансування. Понад чверть цієї суми були грантами, тобто ці гроші не потрібно буде повертати.

Головним “спонсором” України у 2023 році став Європейський Союз, від якого надійшло понад 19,5 млрд доларів. Від США, які вели перед за обсягами допомоги у 2022, надійшло майже вдвічі менше – 10,95 млрд доларів. 

Іншими великими донорами фінансової допомоги Україні були МВФ (4,475 млрд доларів), Японія (3,626 млрд доларів), Канада (1,757 млрд доларів), Велика Британія (998 млн доларів) та Світовий банк (660 млн доларів).

Водночас якщо “зважити” допомогу на розмір економік країн-союзниць України, то, за даними Ukraine Support Tracker, найбільшу підтримку надають скандинавські та балтійські країни: Естонія, Данія, Норвегія, Литва та Латвія.

Зовнішнє фінансування, отримане Україною у 2023 році, перевищило і обсяги 2022 року, і очікування українського уряду. 

Але, очевидно, 2023 рік так і залишиться рекордом. Убюджеті на 2024 рік спочатку записали план отримати 41 млрд доларів від міжнародних партнерів, але згодом мінфін урізав цю потребу до 37,3 млрд доларів.

Руйнування та збитки

За підрахунками Київської школи економіки (KSE), яка від початку російського вторгнення веде облік економічних втрат України, станом на січень 2024 року загальна сума прямих збитків, завдана інфраструктурі України, зросла до 155 млрд доларів. 

На січень 2023 ці втрати оцінювали у 138 млрд доларів.

На початок 2024 року у загальному обсязі прямих збитків найбільшою часткою залишаються втрати житлового фонду — 58,9 млрд доларів. І тут зростання збитків є найбільшим порівняно із першим роком війни. 

Серед регіонів, які найбільше постраждали від руйнування житла, — Донецька, Київська, Луганська, Харківська, Миколаївська, Чернігівська, Херсонська та Запорізька області. 

На другому та третьому місці за сумою збитків залишається інфраструктура та промисловість й втрати підприємств —36,8 млрд та 13,1 млрд доларів відповідно. 

У KSE також підрахували, що внаслідок підриву Каховської ГЕС 6 червня 2023 року лише у чотирьох населених пунктах лівобережної Херсонщини постраждало – були повністю або частково затоплені – щонайменше 19 тисяч будинків.

Зростання економіки?


Після падіння майже на третину за 2022 рік, з другого кварталу 2023 року український ВВП вийшов у “плюс”. 

За різними оцінками, зростання за другий рік війни може становити 5-5,5%. Остаточні дані щодо динаміки ВВП у 2023 році стануть відомі пізніше.

Насамперед, це пояснюється низькою базою порівняння – падіння економіки у перший рік війни було таким глибоким, що на цьому тлі навіть просте припинення падіння виглядатиме як зростання. Врешті, попри відновлення росту, український ВВП приблизно на чверть менший, ніж у довоєнному 2021.

Не на тому шляху?

Порівняно із першим роком війни українці стали значно менше довіряти владі, а довіра до органів правопорядку та правосуддя ще більше впала. Проте є й інституції та люди, яким більшість українців й надалі довіряють.

За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного наприкінці листопада-початку грудня 2023, українці найбільше вірили ЗСУ (96%), і ця довіра не змінилася впродовж ще одного року війни.

Так само сталою та високою довірою українців користуються волонтери (84%).

Січневе опитування Центру Разумкова має схожі результати: ЗСУ довіряють 95% українців, а волонтерам – 78%. Серед лідерів довіри також добровольчі загони, ДСНС, Нацгварідя, прикордонники та СБУ. 

Президенту Володимиру Зеленському все ще довіряють більшість українців, але їх стало значно менше. За даними Центру Разумкова, самому інституту президента довіряють 64%, тоді як персонально у Володимира Зеленського довіра на рівні 69%.

Водночас за опитуванням КМІС, на початку лютого 2024 року Володимиру Зеленському довіряли 65% опитаних. А відставка Головнокомандувача Валерія Залужного “коштувала” президенту ще 5% рейтингу довіри.

При цьому відставленому генералу у лютому 2024 довіряли 94% українців. Його наступнику на посаді Головнокомандувача Олександру Сирському довіряють 40%.

До війни, за даними КМІС, президенту Зеленському довіряли 37% українців, але у перші місяці війни цей показник підстрибнув до 90%. Після цього підтримка почала падати, – у грудні 2022 голові держави довіряли 84%, а наприкінці 2023 – вже 77%. 

Інші органи центральної влади мають значно меншу довіру, і вона знижується. За даними КМІС впродовж року кількість тих, хто довіряє уряду та Верховній Раді скоротилася удвічі. 

За опитуванням Центру Разумкова, Кабмін та Верховна Рада – серед лідерів недовіри. Уряду не довіряють кожні троє із п’яти опитаних. 

Наростання критики і зниження довіри владі, скоріше за все, є наслідком, з одного боку, несправджених очікувань на цей рік та, з іншого боку, претензіями щодо ефективності та прозорості діяльності, – вважають соціологи.

Загалом, за даними КМІС, в Україні дедалі меншає тих, хто вважає, що справи в країні розвиваються у правильному напрямку. 

При цьому суттєві зміни відбулися на зламі 2023 та 2024 року, коли вперше від початку війни тих, хто вважає, що країна іде хибним напрямком, стало більше. Якщо після перших місяців війни тих, хто казав про правильний напрямок, було 68%, то до грудня 2023 їхня кількість скоротилася до 54%, а ще за два місяці – до 44%.

Водночас є і сфери, про які українці відгукуються позитивно. Це ліквідація наслідків масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, а також стала робота комунальних служб і торгівлі, забезпечення харчами.

Позитивні ж зміни останнього року, на думку українців, найбільшою мірою стосуються обороноздатності та міжнародного іміджу України.

Поділитися...

Translate »