Великдень — одне з найулюбленіших свят в Україні. Які традиції святкування були в Україні в давні часи, як українці вбиралися на свято та як розмальовували писанки — дивіться на унікальних давніх світлинах з архіву Музею Івана Гончара.
“Христос воскрес” — саме так ми вітаємо друзів та рідних. Відповідаємо: “Воістину воскрес” або “Воскресне Україна” та повторюємо тричі. Традиційно діти на Великдень ходять до сусідів і рідних і вітають їх зі святом великодніми віршами й піснями. Це називається христування.
Великдень пронизаний мотивами оновлення всіх сфер життя, розповідають науковці Музею Гончара. Стосується це і вбрання українців. Щонайсвятковіше люди вдягали саме на Великдень. Кожен бажав надбати та вбратися бодай в одну нову річ до цього свята й подарувати обновку дітям. До святкування прали та готували найкращий святковий одяг.
100 років тому, в 1910-х, також освячували великодні кошики і всім селом йшли святковою ходою до церкви.
В радянські часи система це забороняла: йшла “непримиренна боротьба проти реакційних пережитків церковного побуту і релігійного засилля у повсякденному житті селян”, тому до храму навідувалися потайки.