Журналістка з Рівного Світлана Бекеша зараз живе в Лондоні. До Великобританії вона виїхала не як біженка; складні сімейні обставини змусили її шукати заробіток за кордоном.
Про свій шлях крізь «вогонь, воду і мідні труби», як їй вдалося адаптуватися в цій країні та які труднощі перебороти, українка розповіла в інтерв’ю сайту «7 днів».
«У Лондоні відчула себе не в своїй тарілці»
– Англія була моєю мрією. Справа в тім, що в цій країні живе моя подруга. Вона багато розповідала про цю країну: красиву природу, архітектуру і, звичайно, про хороші заробітки. Тож на початку 2022 року почала виготовляти візу. У приватній фірмі пройшла співбесіду-консультацію, оплатила всі збори й відвезла документи в посольство Великої Британії в Україні. Але розпочалася війна. На телефон прийшло повідомлення: не приходити і не дзвонити. Чималі кошти, які позичила, потрібно було віддавати… У Варшаві волонтери запропонували легально перетнути кордон за допомогою державної програми «Дім для українців». Цим днем стало 21 березня 2022 року, – розповіла жінка.
– Адаптація проходила тяжко. Я реально відчула себе не в своїй тарілці – не могла висловитися і зрозуміти, що від мене хочуть. Зі мною розмовляли швидко, речення зливались у кілька нероз’ємних слів, ковтання звуків. Діалекти. Вимова відрізняється суттєво від тієї, що знала. А вдома… війна і мої рідні. Думки були на батьківщині, – зізналась Світлана.
Вона каже, що за кілька місяців у неї був шок, бо полегшення вона не відчувала, були труднощі з вивченням англійської: «Я соромилась бути смішною і помилятися. А на роботу без знання мови ніде не брали».
«Спонсор попросив доплату»
Крім того, були труднощі і зі спонсорами. Світлана відмічає, що в основному англійці підтримують Україну, вони доброзичливі, проте є й випадки, коли не так щастить.
– Мій спонсор (сім’я, яка надала мені житло та інформаційну підтримку) – це чоловік, дружина і двоє малих діток. Вони гостинно прийняли мене у своєму домі. За це просили подивитися за дітьми, собакою, прибрати в помешканні. А коли нарешті допомогли з роботою, почали вимагати оплату… за житло, в т. ч. за попередні місяці перебування в них. Зауважу, як безробітна отримувала 340 фунтів стерлінгів у місяць і приблизно стільки ж мала платити спонсору за житло. Згодом господар помешкання сказав, що цього недостатньо і попросив доплату: «Адже ти отримувала державну допомогу і можеш заплатити!», – згадує жінка.
Про пошуки роботи, земліків і волонтерство
– Я відважилася на пошуки роботи і житла самостійно. Скористалася оголошеннями в інтернеті. Вирішила спробувати свої сили покоївкою в готелі «Хілтон». Навіть не уявляла, що це таке. У перші дні не встигала прибрати половину запланованих номерів за восьмигодинний робочий день. Але вчилася і не здавалася, бо дуже потрібна була робота. І саме це допомогло мені з часом вільно почуватися в цій професії, – ділиться Світлана.
За словами жінки, на чужині вона радіє кожній зустрічі з земляками:
«Тут ми немов рідні й допомагаємо одне одному чим можемо. Якось зустріла на лондонському вокзалі жінку з Маріуполя. Ми просто мовчки дивилися одна одній в очі та плакали. Навіть не уявляю, що їй довелося пережити!».
Вона додала, що кожну вільну хвилину займається волонтерством: пакує ліки, медикаменти, які відправляють в Україну, відвідує мітинги. Жінка живе неподалік громадської організації «Союз українців у Великій Британії», де час від часу бере участь у заходах та акціях.
Про заробітки в Англії
– Лондон належить до найдорожчих міст у світі. Мінімальна зарплата в Лондоні 11,44 тис. фунтів стерлінгів у рік. Це приблизно 560 тисяч гривень у рік. Якщо говорити про себе, то я свого часу працювала на двох офіційних роботах. Із заробітку платила від 400 до 800 фунтів податку. А в кінці звітного року прийшло повідомлення, що ще не доплачено 800 фунтів стерлінгів. І якби їх не повернула, з мене стягували б щомісяця борг з відсотками. Тому в цій країні на двох роботах працювати невигідно. А взагалі без знання мови можна заробити близько 2 тисяч фунтів стерлінгів. Цими грошима можна заплатити за житло, транспорт, послуги, подорожувати, робити покупки.
«Британці стараються менше хворіти»
Світлана розповідає, що національна система охорони здоров’я (NHS) надає безкоштовну медичну допомогу всім жителям Лондона.
– Багато хто її критикує за низький професійний рівень, довге очікування операцій тощо. Дехто жартує: ця система розрахована на швидке одужання або на швидку смерть пацієнта. І не лікує хронічні захворювання, – зауважила українка.
Водночас, каже, є й плюси. Наприклад, людей систематично запрошують на безкоштовні профілактичні огляди.
– За час перебування в Лондоні мені довелося звернутися в NHS з травмою ноги. Впродовж 8 годин чекала свою чергу. Але в результаті після повного безкоштовного обстеження виписали ліки і протез, – сказала вона.
Але загалом, зі слів Світлани, жителі Британії стараються менше хворіти, адже лікарняний лист звільняє на час недуги, і майже не оплачується. Схоже, тут з раннього дитинства працюють на зміцнення імунітету.
Читайте також: “Пошук роботи в Англії — це марафон”: українка про працевлаштування
Джерело: 7 днів