Велика Британія – одна з країн, де влаштовують життя українці зі статусом. Як отримати візу, які схеми виїзду? А також, як будують життя за межами дому – про це у нашому матеріалі для Platform of Ukraine.
Понад 8 млн українців перебувають за кордоном через повномасштабне вторгнення, а це близько 20% від усього населення країни. Такі дані оприлюднили у МЗС України. За офіційними даними уряду, станом на 11 грудня 2023 року – 195 000 осіб, які прибули до Великої Британії з українською візою.
Їхала з думкою, що завжди зможу повернутися
Марія переїхала до Великобританії півтори роки тому за спеціальною програмою для українців, яку розробив уряд, коли почалася війна. В Україні вона працювала журналісткою, проте зараз, у новій країні, життя та робота змінились.
Про програму «Homes for Ukraine» співрозмовниця дізналася від знайомої.
«Вона розповіла, що її подруга переїхала жити до Англії і вже тоді жила в спонсорів, тобто людей, які хочуть та можуть взяти до себе біженців. Я вирішила дізнатися детальніше про те, чи варто взагалі подавати заявку на візу. Також переглядала програми виїзду за кордон для українців, які пропонувала Канада та США. Але вирішила подати свою заявку на програму до Великобританії, а саме на суперспонсорство Шотландії. Це означало, що коли мені одобрять візу і я зможу приїхати у Шотландію, то уряд забезпечує мене житлом, дає мені грошову допомогу і допомагає мені адаптуватися в цій державі».
Жінка чекала на відповідь більше тижня. І заявку прийняли.
«Коли мені прийшов лист від уряду, що вони одобрили мою заявку і вирішила, що все-таки потрібно спробувати. Адже якщо щось не вийде, я завжди зможу повернутися».
Як пригадує Марія, коли вона прилетіла в місто Глазго, працівники аеропорту направили її до стійки волонтерів.
«Там мене запитали чи маю я де жити та допомогли мені поселитися в готель, де було вже багато біженців з України. Я дякую цим волонтерам, які дійсно привітні й намагалися допомогти. В готелі прожила більше дев’яти місяців, там було багато українців, а саме жінок з дітьми і молодих пар, тому консули шукали соціальне житло в першу чергу для них».
За словами співрозмовниці, перше враження від країни у неї було досить неоднозначне.
«Мені було все цікаве, був і страх, і захоплення, і хвилювання. Шотландія відрізняється від України тим, щоб оформити якісь документи, навіть відкрити банківський рахунок набагато складніше і це довший процес. Такі моменти зайняли у мене, напевне, до тижня часу».
Як найшвидше влитися в суспільство нової країни? Таке питання ставлять собі чи не всі переселенці. Щодо Марії, то вона переконана, що у першу чергу для цього потрібно влаштуватися на роботу.
«На той момент у мене був дуже низький рівень розмовної англійської і самій знайти роботу було неможливо. Коли я приїхала до Шотландії – звернулася в «Джоб центр». Це така організація, схожа до українського центру зайнятості. Cаме на ярмарку вакансій я знайшла свою першу роботу, працювала на складі одягу. Моя наступна робота була на складі із засобами догляду за волоссям, де я і зараз працюю».
Жінка розповіла, що після приїзду вона відвідувала безкоштовні курси англійської для українців. Зараз же вдосконалює мову з репетитором онлайн.
Марія зауважує, що житло у Великобританії доволі дороге.
«Але якщо порівнювати Англію і Шотландію, то в Шотландії дешевше. Я проживаю в соціальному житлі. Місяць квартплати і комунальні послуги мені обходяться у 400 фунтів. І ще щомісяця я повинна сплачувати міський податок, так званий Council tax».
Якщо говорити про ціни на продукти, то порівнюючи з Україною все абсолютно відносно, зазначає співрозмовниця.
«Наприклад, овочі й фрукти коштують приблизно так само. Але варто не забувати про те, що тут інший рівень життя й зарплати ніж в Україні. Особисто я ходжу в магазини раз в тиждень. І в мене сума виходить 40-50 фунтів. Щодо проїзду, то варто зазначити, що тут він дорогий. Якщо порівнювати з Україною і переводити це все в гривні – приблизно я витрачаю напевно 500 грн щодня у дві сторони. Коли тільки приїхала, то будь-яку покупку переводила в гривні і спочатку це просто був шок, але потрібно відмовлятися від такого і не переводити».
Зараз жінка задоволена, що проживає у Шотландії, але додає, що було непросто адаптуватися у новій країні.
«Коли приїжджаєш і не знаєш нікого й мови добре не знаєш і як взагалі все влаштовано, то важко. Особливо, коли моє життя і життя рідних проходить в різних країнах, і я не можу з ними розділити щасливі моменти.
Чи хотіла б я залишитися у Шотландії чи повернутися в Україну? Це дуже складне питання, думаю, як і для багатьох українців, які живуть зараз за кордоном. На даному етапі життя я живу тут, поки в мене є така можливість. На жаль, ніхто не знає як буде далі, але я маю надію, що скоро все жахіття закінчиться, і кожен українець, який хоче повернутися додому зможе це зробити якнайшвидше. Я б хотіла повернутися в Україну і будувати життя там, тому що хочеться бути там, де родина, тому, напевне, я швидше за все б хотіла повернутися».
Мені сподобалась Британія, що й про Америку забула
Ще одна українка Юлія вже майже два роки проживає в Англії. Вона виїхала до рідні, коли почалась війна та за цей час зуміла втілити свою мрію в життя.
«Коли розпочалось повномасштабне, зі своїми рідними виїхали в Молдову, і там розпочали робити документи для виїзду до Великобританії. На підставі того, що моя старша сестра вже жила у Лондоні декілька років, у неї чоловік британець, і у них свій будинок, ми подалися на біженство, але там було дві схеми, як можна було подаватися на візу: знайти спонсора або ж є хтось із членів сім’ї».
Дівчина приїхала у Лондон зі своєю молодшою сестрою та мамою. Перший час рідні допомагали, зараз вона вже окремо від них.
«Перші місяці проживання у Великобританії були дивні, звичайно, було незвично. Це була не перша моя поїздка до Британії, до цього я була у Лондоні, але переїжджати жити в іншу країну це зовсім інше — це не туризм. Враження від країни було супер, бо я люблю Велику Британію, особливо подобається Лондон. Cтавлення до українців таке саме, як й до інших емігрантів. Але якщо я знайомилась з людьми, мені співчували, я відчувала підтримку».
Як розповідає співрозмовниця, коли вона отримала усі потрібні документи, щоб легально працювати у Британії, почала інтенсивні пошуки роботи.
«Я така людина, яка не може не працювати. Я принципово не хотіла «сідати на шию» владі й не хотіла подаватися на допомогу, яку можна отримувати українцям, хотіла одразу заробляти свої гроші. Але сумніви були, хоч моя англійська була на достатньо високому рівні вже тоді, це майже два роки назад, але все одно боялась працювати на британців, була невпевнена.
І я згадала про російськомовну людину, у якої є свої заклади в Лондоні, три ресторани — це чоловік з Таджикистану. Я слідкувала за ним в Інстаграмі і вирішила йому написати, чи міг би він мене взяти до себе на роботу, я пояснила всю ситуацію на що він сказав, «звичайно приходить ми знайдемо тобі якусь роботу». Я раніше працювала барменом і цю сферу добре знала, пройшла співбесіду, і мене взяли працювати за барною стійкою. Пропрацювала там декілька місяців і потім мені не дуже підходила локація і відчула, що вже впевнена в своїй англійській мові. Почала шукати іншу роботу в цій самій сфері, на сайті Indeed виклала своє резюме і потім робота сама мене знайшла. Тобто, мені писали та дзвонили роботодавці, я приходила на співбесіди, і буквально нова робота знайшлась за тиждень».
Юлія мріяла стати фотографом, тож в певний момент зрозуміла, що більше не хоче працювати за барною стійкою.
«На сьогодні у мене все вийшло. Я купила всю необхідну техніку і зараз офіційно працюю сама на себе, в мене графік, який собі розписую і працюю з людьми, якими хочу я».
Спілкування у Британії далось неважко, каже дівчина. Пояснює, це, можливо, тому, що вона – відкрита людина і багато подорожувала.
«Мені було дуже легко, «влилась» моментально і ніяких труднощів у розмові в мене було. Коли я тільки переїхала в мене англійська була на рівні В2, зараз в мене вже на C2 і загалом дуже комфортно з таким рівнем тут знаходитись. Хоча все ще в процесі вивчення мови, у мене раз на тиждень година уроку онлайн з репетитором. Проте, знаю, що є безкоштовні курси для українців у Лондоні, але я не користувалась цією опцією, адже в мене вже до цього були свої репетитори»
Щодо фінансового боку, то чимала сума йде на житло, ділиться співрозмовниця.
«Фінанси свої, якщо чесно, не дуже вмію вести, зараз вчуся це робити. Cпочатку я жила в сестри, звичайно, з мене не брали грошей. Потім я знайшла кімнату і переїхала в достатньо хороший район Лондона. Кімната з особистою ванною та туалетом обходилась в місяць 1 000 фунтів. Це вважається достатньо дорого, але я розуміла на що йду, бо будинок, у якому знімала, знаходився в хорошому районі. Я розуміла, що буду платити за свій комфорт насамперед. А потім переїхала до хлопця і зараз я навіть не знаю, скільки ми платимо».
Дівчина пригадує, що знайти кімнату було достатньо важко.
«Пошуки зайняли в мене приблизно півтора місяці. Я постійно оновлювала інформацію на сайтах, ходила на огляди житла. І часто були такі ситуації, що мені не хотіли здавати, бо був маленький дохід або навпаки мені не подобались умови.
Шукала кімнату на сайтах SparerRoom, знаю, ще є Zillow – це такі два найпопулярніші, де можна знайти житло, але це займає трошки часу. Ціни на продукти мені завжди важко було порахувати, навіть приблизно не скажу, бо це залежить, якщо ходити їсти десь в кафе або ресторанах і плюс купляти продукти, то відповідно буде набагато дорожче. А щодо проїзду також дуже суб’єктивно, наприклад, я дуже часто їздила в центр, то у мене в місяць на транспорт йшло десь 250 фунтів, а то й більше».
Юлія ділиться, що загалом задоволена життям у Британії.
«Я планувала переїзд в англомовну країну ще до війни, але в планах була Америка. Вже навіть почала робити документи, але повномасштабне вторгнення змінило все по-іншому. Я думала пересидіти спочатку в Британії, але мені тут дуже сподобалось і про Америку я вже забула. Хочу будувати своє життя у Великобританії і якщо це буде можливо, я, звичайно, залишусь».
Як українцям подати заяву на в’їзд у Велику Британію
Марина Іванюк, міграційна юристка рівня 1 OISC, розповідає про тонкощі організації переїзду.
«Для українців, які хочуть потрапити до Великобританії у зв’язку з війною залишаються певні схеми виїзду, розповідає міграційна адвокатка. Перша, це спонсорська схема, коли вам потрібно знайти людину яка зможе надати прихисток у Великобританії на термін не менше ніж 6 місяців за програмою «Homes for Ukraine», а друга – сімейна, якщо у вас є родина можете скористатися програмою «Ukraine Family Scheme».
Настільки складно знайти спонсора? Щоб скористатися спонсорською схемою для українців створили програму «Homеs for Ukraine», говорить Марина Іванюк.
«Спочатку британці дуже допомагали українським біженцям, зараз це трошки втихло. Взагалі, стало складно знайти собі спонсора, особливо важко чоловікам та цілим сім’ям де, до прикладу, є двоє дітей. Це зумовлюється тим, що ціни на житло досить високі та не у всіх є декілька вільних кімнат для великої сім’ї. Також, на початку війни українці швидко отримували візи, спонсори швидко проходили перевірку, від одного дня до тижня часу люди мали відповідь. Зараз це все може займати до місяця очікувань».
Якщо українці приїхали до Великобританії за однією із зазначених схем й отримали візу на три роки, то вони теж можуть бути спонсорами, зазначає експертка.
Для українців є одноразовий державний платіж, також можливо подаватися на певні соціальні виплати. Міграційна адвокатка додає, є варіант ще українцям отримати соціальне житло, але на початку війни це було легше зараз у зв’язку з тим, що багато українців зловживали цим правом, тому отримати певні пільги стало складніше через додаткові перевірки.
Марина Іванюк пояснює, що особливих змін щодо критеріїв в’їзду не відбулося. Єдина складність отримання візи полягає в тому, що раніше можна було подати біометричні дані через додаток на телефоні або після прибуття до Великої Британії, але з 7 грудня 2023 року це буде неможливо. Тобто повернули правило, яке було раніше: якщо ви плануєте поїхати до Британії вам потрібно буде здати біометричні дані в одному з візових центрів після чого отримаєте тимчасову вклейку в паспорті замість всім звичного листа з дозволом на в’їзд.
«Є ще одна категорія для українців, які вже перебувають у Великій Британії за іншими типами віз, це Ukraine Extension Scheme, оскільки вони не можуть повернутися в Україну. Люди можуть подати заяву на продовження свого перебування за цією схемою і отримати візу терміном на три роки. Однак тут є зміна. Тобто, є вже фінальна дата, до якої можна подати заявку — 16 травня 2024 року. Але щоб податися на продовження, варто було мати дозвіл на перебування у Британії між 18 березня 2022 та 16 листопада 2023 року, або ви раніше мали дозвіл на перебування у Великобританії, і цей дозвіл закінчився 1 січня 2022 року або пізніше»
Важливим сигналом є те, що британський парламент підняв питання, що робити далі українцям, чиї діти вже ходять до школи, а батьки працюють, вони відповіли, що ймовірно навесні 2024 року британський уряд дасть відповідь чи будуть продовжені схеми (Ukraine Sponsorship, Family, Extension Schemes) та чого чекати українцям.
Варто пам’ятати, що можливість переключитися на робочу візу залишається відповідно від вашої професії, зауважує співрозмовниця.
«Але є один момент. З наступного року поріг зарплати та ціна не медичне страхування буде підніматися. Якщо зараз потрібно знайти роботодавця, який буде мінімум платити 26 200 фунтів зарплати, то з наступного року це буде вже 38 700 фунтів. І, відповідно, список професій, за яким можна зробити робочу візу, звузиться. Адже не всі можуть мати таку зарплатню, і це ускладнює процес тим, хто захоче переключитися на робочу візу.
Загалом, міграційна юристка зауважує, що українцям, які приїжджали й планували залишитися у Британії, рекомендували одразу переключатися на робочу або сімейну візу. Вони ведуть до отримання постійного резидентства. Якщо хтось з сім’ї отримує робочу візу, то інші члени сім’ї йдуть, як його залежні.
Якщо ви бажаєте отримати консультацію або у вас виникли запитання, будь ласка, ви можете зв`язатися з міграційною адвокаткою.
Maryna Ivaniuk, OISC Level 1 Immigration Adviser
- Tel.no: 02072683543/07305464777
- E-mail: maryna@westlandmark.com
- Website: www.westlandmark.com
Авторка: Оксана Середюк