Українські традиції Щедрого вечора внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини, повідомляє Міністерство культури.
Традиції щедрування поширені на всій території України, хоч і з особливостями для кожного регіону. Також Щедрий вечір відзначають в українській діаспорі за кордоном. Святкування відбувається 31 грудня. В цей день заведено готувати 12 обрядових страв, щедрувати й “водити козу”.
“Традиції щедрого вечора України відбуваються у формі так званих новорічних обходів. Традиція має довгу історію, йдучи своїми корінням з дохристиянських часів і включає в себе 12 обрядових страв, звичаї готуватися до Щедрого вечора, перевдягатися: «водити козу», Маланку, щедрувати”, — каже дослідниця Марина Соботюк.
“Традиція щедрування жива: вона пройшла нелегкі випробування в нашій історії і збереглась завдяки її носіям, завдяки тим, хто її популяризував у різні часи. Водночас ми маємо тисячі прикладів, коли національна культурна спадщина надихала митців на створення сучасних творів з етнічними мотивами. Одним з найяскравіших таких проявів є “Щедрик” Миколи Леонтовича”, – зазначив т. в. о. Міністра Культури Ростислав Карандєєв.
Його заступниця, Еміне Джапарова зазначила, що “Щедрик” Леонтовича планують також внести до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.
“Наша мета — довести світові, що мелодія “Carol of the Bells” має насправді суто українське “громадянство”. Відповідно до правил ЮНЕСКО, одна з вимог для включення елементу до світового Списку — це його включення до національного переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини, тому сьогоднішня подія — важливий крок до світового визнання”, – сказала посадовиця.
Крім Щедрого вечора, у списку нематеріальної спадщини є ще кілька традицій, пов`язаних із зимовими святами. Серед них – обряд Маланки в селі Белелуя Івано-Франківської області; традиція повіншування Василів у селі Липівка на Івано-Франківщині; створення об’ємної сферичної різдвяної звізди села Мацьковичі.