Кількість українців, які готові захищати державу зі зброєю в руках за два роки майже не змінилась. Про це свідчать результати опитувань фонду «Демократичні ініціативи».
Чому так – пише керівник фонду, політолог Олексій Гарань в колонці на NV.
На початку лютого 2022 року, тобто якраз напередодні російського вторгнення «Демініціативи» вирішили запитати про те, що робитимуть українці в разі війни. 22,5% виявили готовність воювати на фронті. Висока цифра. «Демініціативи» ходили тоді по ключових західних посольствах, намагаючись переконати їх забезпечити термінову допомогу. Але на Заході вірили, що Україна довго не протримається. Помилилися.
«Демініціативи» повторили ці запитання наприкінці березня цього року. Цікаво, що пропорції приблизно ці самі. 7% опитаних висловили готовність приєднатися до сил оборони в разі мобілізації, 9% – готові приєднатися до сил оборони у разі, якщо військові дії наблизяться до місця їхнього проживання (хоча, скажемо, чесно, тоді може бути пізно, підготовку треба розпочинати терміново).
Сумарно, 19% готові бути на фронті. Ще 35% надають посильну невійськову допомогу. Ну й 29% — це ті, хто думає про себе, а не про країну. Люди — слабкі і грішні, тож ця категорія є в усіх країнах. Тут не треба дивуватися.
Але наголосимо ще раз — 19% — висока цифра. Це і є наш резерв для мобілізації. Чому ж не все так гладко, як хотілося б?
Є об’єктивні причини: затягування війни, нестача західної техніки, кров та страждання, загибель близьких людей. Нас приспали надоптимістичними заявами, отож були завищені сподівання. Скандали у владі, роздуті телеграмом і ютубом, які, на жаль, є основними джерелами про війну. Відчуття відсутності справедливості («хто з родичів наших можновладців на фронті»?). Непродумана комунікаційна стратегія як з мобілізації, так і з поставленням на облік тих, хто перебуває за кордоном.
На облік треба ставати, але коли підривається довіра до держави і немає достатніх і вчасних роз’яснень, то відновлювати цю довіру тяжко.
Тож потрібна відповідна комунікаційна стратегія влади, а головне — чесна розмова із суспільством.
Читайте також: Депортація українців з-за кордону не дуже допоможе виграти війну. Думка
Джерело: NV