Українка Наталі Петрова розповіла про переїзд до Америки та які в цій країні є мінуси та плюси. Довгий час вона зволікала з переїздом до іншої країни. Проте зараз жінка проживає у США вже 9 років та ділиться своїм досвідом.
“Я ніколи не хотіла їхати з України. Для мене завжди будь-який переїзд був дуже болючим. Я пам’ятаю, як важко було переїхати із правого берега Києва на лівий. Я переживала, що всі мої рідні та друзі залишаються на правому березі, і що я більше не зможу ввечері вийти на прогулянку з найкращою подругою. Майже півроку я відтягувала переїзд до чоловіка, тому що мені здавалося, що тепер я зовсім не бачитимуся з близькими людьми. Два роки ми оформляли документи для переїзду до США, – пише українка Наталі Петрова у блозі на ForumDaily.
Весь цей вона не усвідомлювала, що колись переїзд станеться. І навіть після отримання всіх підтверджень, візи та купівлі квитка на виліт через місяць, Наталі продовжувала жити звичайним життям: до останнього ходила на роботу, щодня зустрічалася з друзями і зовсім не усвідомлювала, що скоро опиниться на іншому кінці планети. Але у 2015 році це сталося.
“Я була в Європі, Єгипті, Туреччині і т. д, але тут все зовсім по-іншому. На сьогоднішній день я виділила для себе плюси і мінуси переїзду в США. Думаю, що частина з них підійдуть і під загальний опис імміграції …”, – пише українка.
Цей матеріал – власний досвід героїні та її суб’єктивна думка, далі пряма мова Наталії без змін.
Почну з мінусів
Всі рідні і близькі дуже далеко. Для багатьох – це не проблема, і кажуть, що важко тільки перший рік. Перші місяці я взагалі не могла прийти в себе, я нескінченно дзвонила додому, і найскладнішим для мене був вечір. Після 17:00 в Україні більшість людей вже спали, чоловік був на роботі до ночі, і мені було зовсім самотньо. Живучи так далеко від будинку, ти пропускаєш всі важливі моменти в житті своїх близьких і нескінченно по ним сумуєш.
На роботі перевагу віддають місцевому населенню з досвідом. Дуже складно знайти хорошу роботу відразу. Всі хочуть великий досвід роботи в США. Майже всі мої знайомі іммігранти працюють зовсім не там, де хотіли б, в основному в сфері обслуговування.
Складно, коли ти не розумієш всіх навколо. Я все життя вчила англійську, але приїхавши сюди, мені здалося, що я його не знаю зовсім. Через 8 місяців після переїзду я не завжди розумію, що говорять. Американці використовують інші слова і звороти, ніж ті, яким нас завжди вчили. Тому найголовніше і перше завдання після переїзду – піти на курси мови. Там можна і нові знайомства завести, і жити зі знанням мови значно простіше. Але мовний бар’єр – це тимчасовий мінус.
Ти не розумієш людей і не знаєш, кому можна довіряти, а кому ні.
Тут скрізь дуже чисто, красиво і прибрано. І в основному такого порядку домагаються завдяки ініціативі самих громадян. Сусіди будуть скаржитися на тебе, якщо ти не підстриг свій газон, і хто завгодно може заявити на тебе, якщо ти не прибрав за своїм собакою.
Для нашого менталітету це складно і незрозуміло. Одного разу ми були на рибалці. Хлопці витягли рибу розміром 16,5 інчей (приблизно 42 см), відразу підійшов інший рибалка з вимірювальними приладами та сказав, що ми повинні її відпустити, тому що за законом можна забирати додому тільки рибу розміром більше 17 інчей, інакше нам доведеться заплатити штраф $ 200 . Ти постійно повинен бути в напрузі і все робити за правилами. Напевно, це не мінус, але іноді мені здається, що американці дуже допитливі.
Люди не прагнуть виглядати добре. Для кого-то це зовсім не мінус, адже тебе приймають таким, який ти є. Але люди перестають стежити за собою, вони недбало одягаються, навколо неймовірна кількість повних людей, які не переймаються з цього приводу і продовжують їсти у фаст-фудах. Своїх дітей водять в фастфуди кожен день, при тому, що діти вже в років 10 важать як дорослі. Мені дуже хочеться бачити дівчаток на підборах і в сукнях, а не повних жінок з целюлітом в міні-шортах. Але тут тебе люблять і приймають таким, який ти є, а значить, немає мотивації виглядати краще.
Шалено дорога медицина. За медичну страховку треба платити близько $ 400 в місяць, і така страховка далеко не все покриє. А без страховки, якщо раптом ви потрапите в лікарню, це може обійтися в кілька тисяч доларів. Мало хто може дозволити собі страховку, особливо якщо її не оплачують на роботі. Зате ти сильніший стежиш за своїм здоров’ям. Ми прямо здоровіше всіх здорових останні півроку.
Це все, що я назвала б мінусами. Насправді, якби рідні і друзі були поруч, то ніяких інших речей я б і не помітила. Все інше само собою вирішиться, якщо сильно цього захотіти і гарненько над цим попрацювати.
Тепер про плюси
Значно вищий рівень життя і рівень доходу. Так, роботу знайти складно, але, навіть працюючи в сфері обслуговування, ви можете дозволити собі подорожувати, купувати техніку, купити машину в кредит і знімати квартиру в непоганому районі. В Україні, працюючи на подібних роботах, люди часто ледве справляються з щомісячними витратами і навіть не мріють про подорожі або автомобілі.
Вивчення нових культур і розширення кругозору. В Америці в основному живуть іммігранти. Я взагалі дуже рідко зустрічаю корінних американців. А якщо і зустрічаю, то вони майже завжди народилися в інших штатах. Це дає можливість дізнатися про величезну кількість країн і культур.
Шалено красива природа і відмінний клімат. Ми живемо в південному штаті, і у нас завжди літо.
Океан в годині їзди. Скрізь пальми, красиві доглянуті газони, ліси і багато живності. Скрізь повзають маленькі ящірки, і в якийсь момент вони навіть починають тобі подобатися.
У кожному місті є щось дуже гарне, і можна кожні вихідні їздити в різні міста за незабутніми і дуже різними емоціями.
Завжди щасливі люди навколо. Всі посміхаються і вітаються з тобою, кожен день ти чуєш побажання гарного дня і вибачення, якщо хтось хоч якось порушив твою зону комфорту. Люди вільно можуть заговорити з тобою на вулиці на будь-яку тему і завжди допоможуть розібратися, якщо у тебе щось не виходить.
Величезна кількість нових можливостей. Будь-яка імміграція – це вихід із зони комфорту. Ти завжди можеш спробувати себе в чомусь новому: освоїти нову професію, почати займатися серфінгом або малювати, стати фотографом або відкрити свій ресторан, магазин і т. д. Ти розумієш, що життя повністю змінилася і набагато простіше змусити себе почати робити щось то з нуля.
В Америці неймовірну кількість можливостей – доступні кредити на новий бізнес, безкоштовні навчальні якісні програми, такі сайти, як eBay, Amazon і Craigslist, На яких можна продавати будь-які товари і у людей є гроші, що б їх купувати. Безліч цікавих стартапів, і люди, які завжди готові тобі допомагати.
Переосмислюються багато цінностей. У перші місяці після переїзду ми пішли з батьками чоловіка на концерт. Це було красиве шоу рок-групи. Я не любитель такої музики, але заради шоу коштувало туди піти.
Для мене було шоком, коли я побачила, як люди йшли на цей концерт усіма родинами. Вони йшли по 5-6 чоловік з дітьми, бабусями і дідусями, інвалідами у візках і з дідусями з паличками. І це був звичайний концерт.
Теж саме можна побачити в Діснейленд і на будь-яких інших масових заходах. Всі допомагають один одному, і є спеціальні служби, які інваліди можуть викликати в будь-який момент, щоб їм допомогли кудись дістатися або при будь-якій іншій проблемі, яка у них виникне. Та й не одна людина не пройде повз, якщо йому здасться, що комусь потрібна допомога.
Багато пишуть про те, що іммігрувавши, ти втрачаєш друзів, але все залежить тільки від тебе і твого бажання зберегти відносини з близькими людьми. Не варто чекати, що вони будуть самі дзвонити і писати кожен день. Це у тебе все змінилося і тобі самотньо, а у них там все таке ж життя і також розпланований кожен день.
Я телефоную майже кожен день з батьками, бабусями, дідусями, у мене є загальний чат з близькими подругами, де ми практично щодня листуємося. Я регулярно спілкуюся з колишніми колегами з улюбленої роботи. Все, з ким я дружила і спілкувалася, все також зі мною, і я не збираюся їх втрачати, незважаючи на те що тепер ми живемо так далеко один від одного.
Читайте також, як українська сім’я знайшла прихисток у США через Мексику.