В суботу перед Великоднем потрібно поводитись, як годиться християнам: вшановувати Господа, нічого не святкувати та зберігати спокій і тишу. А от святити у неділю в храмах можна будь-яку їжу, яка може мати для людей “сакральне значення”.
Митрополит ПЦУ Олександр (Драбинко) в інтерв’ю “Телеграфу” розповів про те, як правильно провести суботу перед Великоднем.
“Коли вмирає хтось із наших ближніх, нам було б неприємно, щоб у нас в сім’ї біля гробу хтось веселився або сусіди справляли весілля. Тиха субота, вона іменується від того, що ми згадуємо розп’яття Христа Спасителя і його покладення до гробу, і Господь спочиває своїм тілом до воскресіння у гробі. І ми, звісно, переживаємо цю подію, як годиться християнам, бо найрідніша для нас людина постраждала за нас і відкрила нам двері царства небесного. І поведінка в цей день має бути відповідною”, – наголосив митрополит.
Водночас людям, які невіряни чи неправославні, ніхто нічого заборонити не може. Проте ми живемо в соціумі та повинні поважати культуру одне одного.
“От якраз це і є забобон. Чистий четвер – фактично підготовка, така собі фінішна пряма до свята, коли завжди щось готують, прибирають. Чому і субота тиха, тому що за середу та четвер маємо переробити всю підготовчу роботу. А митися і дотримуватися правил гігієни треба регулярно”, – пояснив митрополит.
А от дарувати подарунки на Великдень можна. І насамперед крашанки та писанки.
“Люди ходять один до одного в гості, вітають словами “Христос воскрес – Воістину воскрес” ну і обмінюються крашанками, писанками. А подарунки можна дарувати кожного дня. Тобто традиції з подарунками до Великодня нема. Варто в ці дні зробити щось добре для того, хто є неімущим, нагодувати бідного, допомогти убогому, от якраз це і буде найкращим подарунком і для себе, і для цієї людини”, – підкреслив митрополит Переяславський і Вишневський ПЦУ.
Водночас він додав, що проти так званої тематичної продукції, як от, наприклад, літери “ХВ”, зображення храмів та навіть ілюстрації Спасителя.
“Категорично я проти такої практики. Це маркетингові кроки, які абсолютно не відповідають церковності. Ці пляшки, на яких зображують церковну атрибутику, наліпки на крашанки… Крашанка має бути – або вдома зварили яйце і пофарбували в цибулинні, як це робили наші предки (чи хоча б придбати фарбу в магазині), або писанка.
А писанки – це ж ціла культура. А наліплювати зображення Спасителя, щоб потім викидати в смітник, я вважаю гріхом і святотатством. Цього не варто робити. З церковною атрибутикою треба поводитися як зі святинею. Використання подібних речей з церковними зображеннями в маркетингових цілях – це святотатство”, – наголосив митрополит.
А от під час освячення в храмі їжі відбувається благословення на споживання продуктів. Проте не забороняється класти в кошик ковбасу і навіть горілку, якщо люди вірять, що саме ці великодні страви мають сакральне значення. Проте насправді спиртне та ковбаса сакрального значення не мають.
“Сакральне значення має тільки одна пожива – це свята Євхаристія. І що варто було б зробити? Відвідати храм, сповідатися, причаститися. А продукти, які ми освячуємо в кошиках, які священик благословляє для нашої поживи, – це вже другорядне в святі”, – підкреслив митрополит.
Читайте також, забуті звичаї: які великодні традиції зникли через СРСР.
