Україна веде запеклу боротьбу і, намагаючись стримати натиск росії, опинилась у найбільш небезпечному становищі з початку війни, пише впливове американське видання The New York Times. Воно назвало п’ять напрямків, які після нещодавнього падіння Авдіївки можуть опинитись під ще більшим натиском російських військ. Про ці ж напрямки також говорять і українські експерти.
Росіяни хочуть повернути раніше втрачені території під час контрнаступів ЗСУ у 2022 та 2023 роках. А пауза, спричинена затримкою фінансування у Конгресі США, лише цьому сприяє – про це говорить і сам президент Байден.
У суботу росіяни захопили Авдіївку, що стало їхнім найбільшим бойовим досягненням з моменту взяття Бахмута у травні минулого року.
“На всьому фронті довжиною 1000 км Україні не вистачає боєприпасів без відновлення американської військової допомоги, їй також важко поповнити власні виснажені сили після двох років жорстоких боїв”, – вказують автори статті.
Нині російський наступ розділився на п’ять основних напрямків, що охоплюють міста і селища на більшій частині фронту на сході й півдні України: Авдіївський, Мар’їнський, Роботинський, Кремінський і Бахмутський.
Авдіївка
Росія захопила цю українську фортецю, яка розташована за кілька кілометрів від окупованого Донецька і багато років підривала найважливіші російські логістичні артерії, пише NYT. І
“Незрозуміло, наскільки далеко росіяни зможуть просунутись за межі Авдіївки, або наскільки добре українці збудували свої лінії оборони, – розмірковують автори статті, – але наступні великі населені пункти, де мешкають десятки тисяч цивільних, розташовані лише за 50 км на захід”.
Останніми тижнями російські війська прорвали критичну лінію постачання та погрожували оточити українських військових. Керівник військами на Півдні Олександр Тарнавський заявив, що в України немає іншого вибору, як відступити.
«У ситуації, коли ворог наступає на трупи власних солдатів з перевагою снарядів 10:1, під постійним обстрілом, це єдино правильне рішення», – йдеться в заяві.
Видання зазначає, що в боях за Авдіївку брали участь близько 50 тисяч російських солдатів. І хоч десятки тисяч з них були вбиті та поранені, росія не рахується з втратами і неухильно поповнює свої лави, зокрема за допомогою засуджених. На думку авторів, навіть якщо лінії фронту стабілізуються після захоплення Авдіївки, її падіння дозволить росіянам більш ефективно перекидати війська та техніку.
Мар’їнка
Минулого місяця російські війська захопили Мар’їнку, ще одне українське прифронтове місто. І тепер воно слугує базою для російських атак, пише NYT.
“Після двох років російських бомбардувань і боїв від Мар’їнки залишилося дуже мало. Але його захоплення дозволило росіянам звернути увагу на південь і ще одну важливу українську фортецю Вугледар. Минулого року росіяни неодноразово намагалися атакувати Вугледар з півдня і зазнали катастрофічних втрат, включаючи нищівну поразку в одній із найбільших танкових битв війни”, – ідеться в тексті.
Але коли Мар’їнка під контролем, росіяни атакують Вугледар з півночі і зараз просуваються через село Новомихайлівка. Українська сторона припускає, що росія тримає близько 40 000 людей у сусідньому районі Маріуполя, щоб кинути їх для атак з півдня. Водночас солдати, що воюють в районі Вугледара, кажуть, що падіння Авдіївки, найімовірніше, вивільнить російські сили для активізації атак із півночі.
Роботине
Видання нагадує, що Кремль прагне відновити позиції в районі Роботиного Запорізької області, щоб повернути райони, які ЗСУ звільнили під час торішнього контрнаступу. Там рф зібрала ще більше сил, ніж в Авдіївці, вказують автори з посиланням на речника угруповання військ “Таврія” Дмитра Лиховія.
“Схоже, що росіяни поставили собі за мету штурмом домогтися там якогось успіху, як вони намагалися це зробити в Авдіївці”, – інформує військовий.
Кремінна
Росія тисне на Кремінну, щоб повернути міста на північному сході, які вона втратила від України наприкінці 2022 року.
Минулого року невелика територія переходила з рук в руки, незважаючи на інтенсивні бої в лісосмугах уздовж фронту тут. Тепер росія знову починає рухатися вперед, хоча й повільно, незважаючи на шалений опір України.
Російські війська наступають у двох напрямках від міста: на північ у бік розгромленого міста Куп’янськ і на Лиман на 80 миль на південь. Речник Сухопутних військ Ілля Євлаш повідомив, що у цьому районі росія вже кілька місяців утримує близько 110 000 військових.
Бахмут
Росіяни захопили Бахмут ще у травні минулого року. Тоді їхні сили були виснажені, а група найманців Вагнера, яка вела бій, відкрито повстала проти російського міністерства оборони. Зараз, як пише видання, вони відновили тиск на цьому напрямку, і ініціатива – на їхньому боці.
Генерал Олександр Сирський, новопризначений командувач українськими силами, нещодавно заявив, що росіяни планують прорвати українську оборону навколо Часового Яру неподалік, що дасть їм контроль над командними висотами в цьому районі та наражатиме місто Краматорськ на посилені артобстріли.
За оцінками України, на Бахмутському напрямку перебувають близько 62 тисяч російських військових. За словами Сирського, ситуація там напружена, потребує постійного моніторингу та оперативного ухвалення рішень на місцях.
Дві небезпечні точки після втрати Авдіївки
Після виходу з Авдіївки українським військам доведеться відходити й з інших рубежів, вважає керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
“Нашим військам треба відійти й з флангів, де вони знаходилися. Нам треба зараз підстрахувати також Мар’їнський напрямок і Вугледар – над ними всіма зараз буде нависати ворог і там теж може відбуватися тактичний відхід з певних позицій. Під це і створюються певні оборонні рубежі, щоб далі вдало стримувати ворога”, – пояснив він в інтерв’ю УНІАН.
Також Мусієнко не виключає, що російські окупанти посилять тиск на українські позиції в районі Куп’янська.
“Для росіян дуже бажано було б зараз вийти на Оскіл, захопити Куп’янськ, потім рухатися на з’єднання з Лиманським угрупованням. І далі вони можуть розвинути цей наступ до північної частини Донецької області та паралельно загрожувати Харківщині.
Для нас дуже важливо зараз концентруватися на обороні Куп’янська. У командування є чудове розуміння, що цей напрямок потрібно боронити. Там створюється не одна лінія оборони, аби стримувати ворога. І наразі нам вдається його успішно стримувати”, – додав експерт.
Він зазначив, що українські сили мають у Куп’янську більш вигідні позиції, ніж мали у Авдіївці – все через ландшафт та хороші оборонні рубежі.
Джерела: The New York Times; УНІАН.
