Хочемо ми чи не хочемо, але Україна буде змушена залучати мігрантів, інакше не зможе забезпечити відродження економіки, якщо не буде достатньо робочої сил, – вважає Елла Лібанова, директорка Інститут демографії, пише NV.
За ці 10 років в нас сформувалась українська нація. До 2014 року її не було. Були окремі люди, які вірили в те, що Україна відродиться, що буде українство в Україні. Але політичної української нації не було. Вона почала дуже швидко формуватися після 2014 року. Так, паростки були раніше, але формуватися вона почала лише тоді.
Сформувати українську політичну націю вже вдалося, на жаль, більше під час війни. Але найголовніше, що ми об’єдналися. Так, об’єдналися для відсічі ворогу, тобто об’єдналися «проти». Нам поки що не вдається об’єднатися «за».
Ми потроху почали дорослішати, і я дуже сподіваюся, що за наступні 10 років ми станемо зрілою нацією зі своїм розумінням свого становища, своєї ролі в цьому світі.
Наша країна за територією була найкрупнішою в Європі. Чи залишиться такою — ніхто сьогодні не знає. Стосовно людей, зараз я, чесно кажучи, не бачу особливого сенсу їх повертати. Триває війна, виїхали люди переважно з дітьми. В мене особисто не повернеться язик cказати «повертайтеся». Куди, до Харкова повертатися? До Києва можна, а куди ще можна? Тому це питання, швидше, майбутнього, як їх повернути.
Всіх ми не повернемо, не треба про це навіть і говорити. Дай Боже, аби ми повернули половину. Я буду щаслива, якщо ми повернемо половину або 60%, про більше навіть не мрію.
Хочемо ми чи не хочемо, але змушені будемо залучати мігрантів. Бо в Україні до війни щільність населення була десь 45 людей на км. в Європі є країни, де понад 100. Але в Європі є Норвегія, у якій 14. Ми не Норвегія, ми не зможемо забезпечити відродження економіки, розвиток економіки, якщо не буде достатньо робочої сили. Кваліфікованої, мотивованої тощо.
Якщо ми про це думаємо, то розуміємо, що депопуляція є неминучою. І без війни вона би була. Війна значно посилила ці процеси. Тому ми змушені будемо завозити людей із інших країн. І не треба говорити, що, мовляв, давайте забезпечимо тут високий рівень життя і вони приїдуть. Люди їхатимуть усе одно, це природа людська така, і слава Богу, що вона така.
А звідки поїдуть? Зазвичай, їдуть із бідніших країн до заможніших, принаймні, масово.
Читайте також: 9 секретів виживання в еміграції: поради психолога
Джерело: NV