Як лікар відділення інтенсивної терапії в лікарні Університету Альберти, доктор Олекса Рева бачив велику кількість людей з жахливими травмами.
Але в березні 2022 року він отримав можливість поїхати до Челядзя, Польща, з місією Канадсько-Української Фундації, і травми українських військових і цивільних, свідком яких він став, безсумнівно, залишаться з ним не лише на всю кар’єру, а й на все життя, розповіда Edmonton Journal.
«Це були чоловіки віком від 18 до 40 років, які ще дуже молоді, з жахливими понівеченими тілами й обличчями. По суті, це найгірший вид травм, від яких можна вижити, але люди приходили набагато хворіші, ніж ми думали, і з ранами, про які ми навіть не підозрювали», — сказав Рева.
Чоловік є частиною Канадсько-Української Програми Хірургічної Допомоги (CUSAP), яка є програмою в рамках CUF, де команда лікарів і медсестер по всій Канаді подорожує до Польщі на кілька тижнів і виконує масштабні та складні операції українським військовим і цивільним особам, які тяжко постраждали від російсько-української війни.
Їхня перша місія була у 2014 році, а після початку війни між Україною та росією у 2022 році кожні два місяці вони запускають поточні програми медичної допомоги. За припущеннями, в результаті поранень на війні вже близько 20 000 людей з ампутованими кінцівками.
Ці скалічені війною люди отримали невиправні поранення внаслідок бойових дій. Саме їм бригада медиків виконує косметичні та реконструктивні операції, працюючи по 16-18, щоби зробити життя цих людей легшим.
«Кожен день був сюрпризом, і ви повинні були бути дуже спритними та вміти зорієнтуватися та впоратися з тим, що відбувається. Було кілька випадків, коли здавалося, що нічого не вийде, але завдяки зусиллям нашої команди ми впоралися», – розповів лікар.
Рева щодня робив операції пацієнтам, іноді кілька операцій на пацієнті. Професійно Рева пройшов найвищу перевірку, виконавши кілька операцій, з якими йому ніколи не доводилося стикатися.
Для хірурга, звичайно, бувають випадки, коли операція іноді може стати рутиною, але ця місія дала Реві набагато більше.
«Особливо запам’ятався один солдат. Я вважаю, що міна підірвалася йому біля обличчя. У нього повністю відпала нижня щелепа. В Україні йому зробили рятувальну операцію, а потім титанову реконструкцію щелепи, – розповів Рева. – Оскільки це була брудна рана, вона інфікувалась і роз’їдала кісткові та тканинні трансплантати, які там були».
Він пам’ятає, що вперше зустрівся з ним перед операцією.
«Це те, до чого ви не можете підготуватися, — сказав Рева. – Він був у кімнаті зі своєю сестрою, і він зняв маску, і в основному ви бачите, де у нас є підборіддя, у нього є металева пластина, типу, яку ви бачите на дні черепа. Після цього він відкритий, і ви бачите основу його язика. Щоб слина не стікала йому по сорочці, бо йому не було чим закрити рота, він запихав туди ганчірки, щоб закрити простір».
Відтоді Рева каже, що пацієнту довелося зробити принаймні ще дві операції, щоб реконструювати щелепу, повернути кістку та шкіру та відновити губи.
«Тепер він може їсти суп. Він зняв відео, на якому він їсть суп, і надіслав його нашій групі, тому що він ніколи не думав, що зможе це зробити знову», — сказав Рева.
Іншим пацієнтом, про якого згадує доктор Рева, був літній цивільний, який отримав поранення під час ракетного удару. Чоловік прийшов до них із тим, що спочатку вважалося раною на голові, але це стало набагато більше.
«Коли ми зняли різні бинти, ми виявили інфекцію черепа з дуже інвазивною та стійкою до ліків бактерією, а потім він сказав нам, що не може рухати правою рукою», — сказав Рева.
«Ми зняли з нього сорочку і виявили, що його права лопатка (лопатка) була повністю оголена, а в правій руці зламані кістки, про які нам було невідомо».
Як людині українського походження, цей досвід дійсно вразив доктора Реву. Він визнає, що зазвичай не надто емоційний у своїй роботі, але не цього разу.
«На зворотному рейсі я мав п’ятигодинну зупинку у Франкфурті, і тоді все мене справді вразило. Я дуже розчулився. Це щось викликало в мені», – сказав Рева.
«Ми допомогли багатьом людям. Це було винагородою для мене, і це допомогло подолати виснаження, яке я відчував під час COVID як лікар-реаніматолог протягом усієї пандемії. Професійно я почав виснажуватись і мати щось інше, подібне до цього, щоб забезпечити роботу, яка була б винагородженою та оціненою людьми, допомогла мені подолати це вигорання, яке я відчував, і зрештою це допомогло мені доглядати за пацієнтами знову в Едмонтоні».
Наразі Рева був у двох місіях з CUF, і планується, що він відправиться у свою третю місію у квітні. Для нього це не просто гуманітарна робота, це особиста справа. Це стало для нього великою пристрастю.
«Це дійсно стало частиною того, ким я є. Як я дивлюся на це, це чотири чи п’ять тижнів на рік. Це приблизно 10 відсотків мого часу, і це крапля в море з точки зору часу, який ми витрачаємо, зважаючи на те, яку цінність це приносить цим людям і всій військовій діяльності України», — сказав Рева.
«Це те, чим я буду займатися в осяжному майбутньому, і я не бачу, щоб це сповільнилося протягом наступних семи-десяти років. Сподіваюся, коли ситуація стане більш врегульованою та стабільною, ми зможемо перенести ці місії назад в Україну».
Читайте також: Ukrainian’s Kitchen: шеф-кухар в Едмонтоні навчає українських біженців
Джерело: Edmonton Journal
