Останнім часом знову актуалізувалася тема завершення російсько-української війни. Однак і в Україні, й на Заході домінують крайнощі, далекі від реальності в цьому питанні, пише політолог Володимир Фесенко в колонці для NV.
Минулого року в нас переважали вкрай завищені очікування, що ще трохи, Захід дасть нам танки, і ми звільнимо всі окуповані території, включно з Кримом. І тоді війна сама собою закінчиться нашою перемогою. Це були дуже наївні уявлення про завершення війни.
Зараз таких ілюзій в Україні стало набагато менше. Але віра в диво залишається. Уявлення про те, що війна закінчиться вже в поточному році завдяки прибуттю в Україну військ у НАТО, це така собі «побєдная маніловщина», позбавлена реальних підстав. Ті, хто озвучує такі теорії, нехай почитають Послання Байдена до Конгресу США, в якому президент США прямо сказав, що американські солдати не воюватимуть в Україні.
Гучні заяви президента Франції про можливу присутність військ НАТО в Україні поки що не зустріли підтримки у більшості його колег у Північноатлантичному Альянсі. До того ж європейські країни НАТО і організаційно, і ресурсно, і соціально-психологічно поки що не готові до такої війни, яка триває в Україні вже понад два роки.
Але головним фактором стримування НАТО від прямої участі у війні проти росії є ризик ядерної війни. Цей же ризик поки що стримує і путіна від удару по сусідніх країнах Заходу.
Інша крайність полягає в уявленнях про те, що ще трохи і росія переможе в нинішній війні. У цьому дусі написана нещодавня стаття в Die Welt. Автор цієї статті припускає, що американська військова допомога Україні буде різко скорочена, незалежно від результату виборів, а Європі не вистачає «сил і політичної волі», щоб самостійно надати необхідну допомогу зброєю. Україна, на його думку, навряд чи зможе утримати фронт, а у росії достатньо ресурсів і глобальної підтримки, щоб продовжувати війну ще кілька років. Тому завершення війни може відбутися вже в поточному році шляхом заморожування військових дій. Як саме це станеться, автор не уточнює, але, мабуть, припускає, що це відбудеться на умовах росії. Стаття в Die Welt сильно перебільшує наявні проблеми й екстраполює їх на найближчу перспективу, а ось протилежні тенденції та фактори замовчуються, або ігноруються.
Тема завершення війни через мирні переговори також сприймається через крайнощі, особливо у нас в країні.
Одна крайність — очікування переговорного завершення війни вже зараз. Неважливо яким чином і на яких умовах. Головне, щоб швидше ця війна закінчилася.
Прихильники цієї позиції бачать натяк на можливий мир у будь-якій західній публікації на цю тему, у будь-якій заяві на тему миру путіна або когось із західних лідерів (наприклад, Шольца). У цьому разі бажане видається за дійсне.
Прямо протилежна крайність — конспірологічне та параноїдальне ставлення до самої теми завершення війни через мирні переговори. Будь-яка політична заява, дискусія або навіть суто академічна стаття на тему мирних переговорів сприймається як «Зрада» (зрада), як таємний і злочинний план з таємної здачі України путіну. Ось ця точка зору публічно у нас представлена дуже помітно.
Звідси й таке підозріле ставлення до Глобального Саміту Миру, ініційованого Україною. Жодних непередбачуваних наслідків від цього саміту не буде. Цей саміт не про завершення війни і не про переговори з росією. До того ж росії на цьому саміті не буде. Цей саміт присвячений просуванню Формули миру президента Зеленського і нашої позиції щодо умов завершення війни.
Для росії наші умови завершення війни (Формула миру президента Зеленського) неприйнятні, як і для нас неприйнятні російські умови миру. У цьому сенсі ситуація залишається такою ж безвихідною, як рік тому. Ба більше, імовірність мирних переговорів на цей момент навіть зменшилася. росія готується до ескалації війни та готова на мир тільки на своїх умовах, які стали набагато жорсткішими й ультимативнішими, ніж два роки тому в Стамбулі. На Заході це добре знають, і розуміють, що примусити путіна до реальних мирних переговорів можна лише зупинивши його в Україні.
Звідси дуже проста відповідь на запитання про те, коли завершиться війна: ніхто і ніде (ні в москві, ні в Києві, ні у Вашингтоні, Берліні чи Парижі, тим паче в Die Welt) не знає, коли завершиться війна. Наразі я не бачу жодних реальних передумов (ні військових, ні політичних) для завершення війни в найближчі пів року, з високою ймовірністю і до кінця року. Далі загадувати не буду. Більшість серйозних аналітиків вважають, що російсько-українська війна навряд чи завершиться до закінчення президентських виборів у США. Але й це не вирішальний фактор.
Війна може затягнутися ще на кілька років, а її масштаби можуть вийти за межі України. При цьому паралельно може бути ініційовано мирні переговори, які, однак, далеко не одразу приведуть до завершення війни.
Вирішальним фактором завершення війни буде перебіг і результати воєнних дій, ресурсне забезпечення сторін, що воюють. Але на умови і саму можливість завершення війни також впливатиме розвиток соціально-політичної та економічної ситуації в росії, Україні, США та ЄС, і загальна міжнародна ситуація. Від поєднання цих факторів залежатимуть і умови завершення війни, і те, коли саме вона може завершитися.
Читайте також: Антиукраїнські настрої в Канаді та цінна підтримка простих людей. Думка
Джерело: NV