Українка Юстина Стефанчук, яка мешкає в Канаді та волонтерить, розповіла, що в країні їй зустрічалися антиукраїнські настрої. Та один епізод підтримки України на місцевому радіо, її розчулив, і ним вона поділилась у своєму Facebook.
“На одному з канадських радіо є ведучий на імʼя Баба, він з Східної Індії.
Якраз іде його передача, я снідаю. І раптом ловлю себе на думці, що я підспівую українською: їде милий за синє море, стояла думала, циганочка молода. Я якось не одразу зрозуміла, що це за пісня, несподіваний вибір якийсь, але памʼять несвідомо якось відтворила слова.
Закінчилася пісня, почалася інша. А тоді Баба, як звичайно, розповідає, про те, що ми прослухали і каже, що перед цим була українська пісня такого-то хору. А поставив він її, щоб нагадати про Україну і український народ. А тоді продовжив, звернувшись до слухачів: ніколи не кажіть: «а що війна ще триває в Україні», бо це свідчить про вашу необізнаність і нетактовність.
А найголовніше – применшує боротьбу цього героїчного народу, який другий рік стоїть проти найбільшої військової машини світу.
Знаєте, друзі, на тлі новин, зокрема міжнародних, зустрічей з путіним, польської недолугої політики і усілякої іншої дипломатичної проституції, отакі прості і дуже сильні заклики простих людей, які не мовчать, дуже цінні.
Інколи здається, зокрема в Канаді, що антиукраїнські настрої зростають на побутовому, низовому рівні. І це, певною мірою, так і є, російська пропаганда вкладає в це стільки, скільки ми не можемо собі дозволити.
Але достатньо просто не мовчати тим людям, які мають, що сказати. Бо хто б там що не казав про світ в рамках постмодерністських релятивізмів, є універсальні поняття добра і зла, і є вища справедливість у тому, щоб засуджувати вбивства, ґвалтування і руйнації. Які, як правильно підмітив цей ведучий, не зникли в Україні тільки від того, що ми про них майже не чуємо вже.
Дякую йому”.
У коментарях до допису користувачі зауважили, що антиукраїнські настрої зростають не лише в Канаді, а й в інших країнах.
“Читаю одного канадського блогера, то те, що він транслітерує лапотною, це одне, а те, як європейці, зокрема слов’яни (чехи, поляки, болгари) та румунці підспівують, та в такт путіну, то просто волосся дибки. Я послала до дідька толерантність і прямим текстом пишу про сексуальну “культуру” москалів. І пояснюю, що їх чекає разом з дітьми при близькому знайомстві. І це чи не єдине, що трохи витверезює. Бо Русь – була, а українців не було. Тобто москалі це – Русь, а ми – бідні родичі, які вибігли з лісу”, – додала Айсан Русса.
“Я їм писала, що москалі – це не балет “Лебедине озеро”, це п’яні особини, в яких на всі випадки життя 5 матерних слів і краще б їм не мати близького знайомства з п’яною командою.
Я одного не розумію, як через 2 роки після Бучі і звірств оприлюднених на весь світ, таке романтизоване сприйняття? Чи поки з їхніми хатами і дітьми все гаразд, доти краще вважати що це – брехня?”, – пише користувачка.
“Це цікаво, що цінності, якими так перейняті і які особливо цінують на заході ( в Європі, Америці, тій же Канаді) насправді, цілком нівельовані і є предметом насмішок у романтизованій ними росії. Це як коли студенти дорогих універів, які живуть у своїх безпечних, ситих і демократичних містах відстоюють принципи комунізму чи сталінізму, не маючи, насправді, жодного уявлення, що воно таке на практиці, в реальності.
Легко любити росію у вигляді царівни з картин Врубеля десь в Парижі чи Відні, і зовсім не так просто, коли знаєш, що це все фікція, а правда зовсім інша”, – зауважила Юстина.
Джерело: Facebook
