Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський дав інтерв’ю британському The Guardian, в якому розповів про «повзучі перемоги» росіян та нові наступи, втрати ворога та вихід до кордонів 1991 року та нових російський наступів.
58-річний Олександр Сирський народився у Володимирі, підмосковному місті, у тодішньому Радянському Союзі. З 1990-х років служив у Збройних Силах України. Критики звинувачують його в радянському військовому мисленні. Прихильники описують його як дисциплінованого та талановитого командира, який, на відміну від свого харизматичного попередника Залужного, часто буває на передовій. У лютому 2022 року на посаді начальника сухопутних військ керував обороною Києва. Зеленський зробив його Героєм України, а півроку тому підвищив до Головнокомандувача.
У своєму першому інтерв’ю іноземній газеті на посаді головкома, Сирський визнав, що все «дуже складно», проте переконаний: Україна врешті-решт переможе у війні, і він має план, як цього досягти.
«Ми можемо дати їм хорошу відповідь»
«Російський агресор атакує наші позиції на багатьох напрямках», – сказав він і запевнив, що зупинити просування ворога можна, що неодноразово доводили “стійкі та героїчні” українські воїни.
Як приклад він навів останню спробу росії захопити Харків і сусідню Сумську область. «Це не вдалося», – сказав Сирський. Бої тривали, але спроба путіна створити «так званий коридор безпеки» поруч із кордоном росії та Білгородською областю була зірвана.
Щодо чуток, що москва планує черговий штурм на півдні Запорізької області, Сирський сказав: якщо це станеться, «ми можемо дати їм хорошу відповідь».
Сирський описав повзучі перемоги росії як «тактичні» – локальні досягнення, а не «оперативний» прорив, наприклад захоплення великого міста. «В принципі, супротивник не зробив істотного прогресу», – сказав він.
Протяжність лінії фронту, додав головком, становить 3700 км. Активні бойові дії велися на 977 км, що «вдвічі більше довжини кордону між Німеччиною та Францією».
Тим часом успіхи росії прийшли до приголомшливої людської ціни. За словами Сирського, втрати кремля були «втричі» більші, ніж українські, а на окремих напрямках «навіть більше». «Їх кількість вбитих набагато більша», – підкреслив він. Щодо українських втрат він лише зауважив, що це «делікатна» тема, яку москва може використати.
Сирський порівняв свою тактику на полі бою з тактикою, яку використовували російські командири, які відомі тим, що жертвували величезною кількістю піхоти, щоб отримати «100-200 метрів».
«Для нас дуже важливо зберегти життя наших бійців. Ми не захищаємо руїни на смерть», – сказав Сирський. Він наголосив, що не бажає «досягати цілей будь-якою ціною» або кинути своїх людей на «марні штурми». Іноді доводилося відступати і переходити на «вигідніші позиції».
«Є межі можливостей F-16»
Попри скептицизм щодо перспективи України на абсолютну перемогу, Сирський відзначив різні позитивні зрушення. F-16 посилять протиповітряну оборону України. Вони дозволили б Києву більш ефективно протистояти російським крилатим ракетам і точніше вражати наземні цілі. Однак, підкреслив він, є межі можливостей F-16. Їм довелося залишатися «40 км або більше» від лінії фронту через ризик, що москва їх знищить.
За йогоо словами, росія мала «чудову авіацію» і «дуже сильну» протиповітряну оборону. Через це Україна все більше звертається до безпілотних літальних комплексів, зазначив Сирський. І вони показали і показують себе «дуже ефективно».
«Ми боремося не кількістю, а якістю», — сказав він, додавши, що дрони відіграють «таку ж велику роль, що й артилерія».
За його словами, українські збройні сили успішно використовують безпілотники-камікадзе великої дальності для нанесення ударів углиб росії. Наразі вони націлилися на «близько 200 об’єктів критичної інфраструктури». Усі вони були пов’язані з «військовою логістикою» і включали заводи, звалища палива та склади боєприпасів.
Тим часом морські безпілотники, схожі на швидкісні катери, потопили близько третини чорноморського військово-морського флоту росії.
«Для них це дійсно стало пасткою, а для деяких – могилою», – сказав Сриський.
Через це, за його словами, кремль був змушений “повністю вийти” з кримського порту Севастополь після серії українських атак. Удари безпілотників і ракет знищили радіолокаційні та ракетні установки.
Ключовою метою України є знищення Керченського мосту, що з’єднує окупований півострів з росією. Коли це може статися, Сирський відмовився сказати.
«Ми зробимо все можливе, щоб вийти на міжнародно визнані кордони 1991 року [коли Україна проголосувала за незалежність від СРСР]. Ми маємо перемогти… щоб звільнити наших громадян, які перебувають на окупованих територіях, які страждають».
Українці за кордоном мають «виконати свій конституційний обов’язок»
Одним із найактуальніших завдань головкома є пошук новобранців на заміну загиблим і пораненим українським солдатам. Ті, хто воює в окопах, виснажені. Патріотичний запал, який спонукав багатьох навесні 2022 року піти добровольцями, згас. Нещодавно уряд знизив призовний вік з 27 до 25 років. Також набув чинності новий закон, який вимагає від чоловіків реєструвати свої дані у військових пунктах. Багато хто так і зробив. Інші ховаються.
Сирський зазначив, що без мобілізації не зможе створити нові резерви і бригади, які потрібні, оскільки росія примножує власні сухопутні війська.
«Для нас дуже важливо, щоб усі громадяни України виконували свій конституційний обов’язок», – сказав він. Він закликав українців, які проживають за межами країни, також взяти участь. «Я сподіваюся, що після перемоги вони зможуть розповісти своїм дітям, де вони були. Де ви були, коли всі громадяни України билися в таких запеклих боях? Ось у чому питання».
Видання нагадує, що росія почала збройне захоплення України в 2014 році. Ймовірність того, що найбільша війна в Європі з 1945 року закінчиться цього або наступного року, здається малою, незважаючи на обіцянку Дональда Трампа завершити війну за один день. Чи може Україна перемогти? І якщо так, то скільки до перемоги?
«Я думаю, що потрібно бути дуже, дуже сміливим, щоб сказати, коли. Ми робимо все, щоб це відбулося. Важливішого завдання для нас просто немає», – завершив інтерв’ю Сирський і повернувся до роботи.
Читайте також: “Інакше ми всі загинемо”: головне з промови Залужного в Лондоні
Джерело: The Guardian