Велика Британія – одна з тих країн, які чи не найбільше підтримують Україну. Водночас там – і один із найбільших рівнів інфляції через повномасштабне вторгнення росії до України.
Українським біженцям влаштуватися в Лондоні не так і просто – зазвичай вони мають їхати або до своєї родини, або до сім’ї-спонсора, яка хоче їх прихистити. Дещо простіші механізми, для прикладу, у Шотландії, де спонсором переїзду стає сама держава.
The Village Україна розпитала про життя в британській столиці українок – Софію, яка живе в Лондоні з дитинства; Катерину, яка мешкає в місті вже протягом семи років, та Ілону, яка разом із дитиною виїхала після повномасштабного вторгнення РФ.
Б’юті-процедури
Українка Катерина розповідає, що всі б’юті-процедури робить в українському салоні. Там манікюр і педикюр коштують майже 40 фунтів.
“Якщо просто покрити нігті лаком – це буде приблизно 20 фунтів. Стрижка кінчиків може коштувати 60 фунтів стерлінгів (це в районі, який вважається хорошим). Також подруги мені розповідали, що пофарбуватися в блондинку (тобто дорожче фарбування) коштує 100 фунтів на місяць”, – каже Катерина.
Інша українка – Софія ж розповідає, що вона разом з мамою ходять в салон, де працюють українці та поляки. Нігті там можна зробити за 20 чи 30 фунтів (загалом якщо нігті коштують менш як 15 фунтів, то вона б не йшла в такий салон). Волосся нещодавно вирішила підстригти в хорошому салоні, це коштувало 70 чи 80 фунтів довге волосся).
Ілона каже, що довіряє місцевим майстрам, тому користується послугами українок.
“Наш рівень набагато вищий. Манікюр коштує від 20–40 фунтів”, – каже вона.
Дозвілля у Британії
Катерина розповідає, що у Британії люблять у ресторани з красивим інтер’єром, останнім часом також стали популярні бари зі старими ігровими автоматами, у стилі 90-х – початку 2000-х, є бари з досвідом у віртуальній реальності. Можна грати в ігри й отримувати поінти, за які потім купувати коктейлі. Вхід у такий бар коштує майже 30 фунтів, але, чесно кажучи, воно того не вартує. Приблизно так само коштує картинг.
“Більшість музеїв безоплатні (і вони тут дуже красиві, як-от Музей природознавства, де скелети динозаврів такі, як у «Гаррі Поттері»). Щодо кінотеатрів, то квиток обійдеться десь 12 фунтів, для студентів – дешевше. Клуби (середні за цінами) коштують приблизно 10 фунтів за ніч, до квитка входять два напої”, – розповідає українка.
Круті спортзали з персональним тренером мають ціну майже 100 фунтів на місяць, звичайні – приблизно 20 фунтів на місяць (а якщо ти студент, то можна й за 10 фунтів), додає вона.
“Найбільше я люблю ходити до галерей і музеїв. Так, більшість безоплатні, але, наприклад, щоби потрапити в National Gallery, треба заплатити 25 фунтів за три кімнати виставки. Для студентів знижка незначна, інколи це лише фунт”, – ділиться Софія.
Найбюджетніше дозвілля – це кінотеатри. Софія любить ходити туди щопонеділка, бо там роблять знижку 50%. Сеанс коштує всього чотири фунти (але, звісно, якщо кінотеатр у центрі, то це буде дорожче).
У ресторанах можна витратити 20–30 фунтів стерлінгів за одну страву (і, чесно кажучи, не завжди матимеш відчуття, що багато з’їв). Коли заклади почали відновлювати роботу після коронавірусу, то часто робили хороші знижки (в окремі дні до 50%), щоб привабити людей, але зараз перестали, ціни підвищилися, каже українка.
“Спортзал я не відвідую, але в університеті він є, й інші студенти кажуть, що класний. Для мене ліпше бігати: у Лондоні дуже багато місць для бігунів – парки, стадіони”, – додає вона.
Софія розповідає про музеї в Лондон, що вони шикарні, багато безплатних: потрібно лише забронювати місце заздалегідь на офіційному сайті. Водночас дозвілля для туристів, як-от музей воскових фігур Мадам Тюссо, досить дороге, вхід коштує приблизно 30 фунтів на одного. Тобто, щоб із родиною побувати на колесі огляду («Лондонське око»), треба буде заплатити 90 чи 100 фунтів.
Майже 30 фунтів коштує вхід у зоопарк. Кінотеатри різні, є і за 15 фунтів, але можна знайти й за 5.
Середній чек у пабі чи кафе – 30 фунтів на людину (за страву та напій). У стрітмаркетах або закладах швидкого харчування – 10–15 фунтів.
Харчування й одяг
“Ми з хлопцем не закупаємося гуртом, бо під домом є бюджетний магазин. Загалом лише у двох мережах продукти десь на 5% дорожче – це Marks and Spencer і Waitrose. Другий рівень – це Tesco та Sainsbury’s (але якість продуктів відрізняється лише в окремих випадках, наприклад, якщо брати камамбер), – розповідає Катерина. Ще бюджетніші варіанти – це Morrisons або Lidl (але тут на пакуванні з м’ясом може бути написано, що курка – це лише 80%). Загалом ціни на продукти майже не відрізняються від цін в Україні, хіба що на 2% десь дорожче”.
Удома готувати дешевше, ніж їсти в ресторані, каже дівчина. Смачний обід може коштувати 30 фунтів стерлінгів на людину (необов’язково кілька страв, іноді це одна страва та дрінк). Натомість приготувати вечерю в домашніх умовах коштує 5 фунтів стерлінгів (за умови, що деякі продукти залишаються). Удома ми лише вечеряємо, обідом нас годують в офісі.
Катерина додає, щодо одягу, то мас-маркет, як-от Zara чи H&M, може коштувати як брендовий одяг. Якщо треба зекономити, то краще замовляти онлайн. Також є магазин Primark, там і для дому всіляке є. Секонд-хенд у Британії не дуже розвинутий, найчастіше такі магазини просто називають vintage shop, і ціни там, як у нормальному брендовому магазині.
“Іноді студенти можуть собі обрати гуртожиток, де будуть сніданки та вечері, але в мене такого немає. За 20 чи 30 фунтів на тиждень можна купувати собі їжу в корпусі. Студентські магазини трохи дешевші, але однаково вигідніше самим варити їсти. Серед бюджетних варіантів – Lidl й Aldi, але вони за 20 хвилин від нас. Тому якщо забув щось купити, треба йти в магазин під домом, а він набагато дорожчий”, – каже Софія.
В університеті іноді роблять і розпродажі на одяг для студентів, додає вона. Можна зайти у велику кімнату й купу всього передивитися, там купують на кілограми. Але для мене легше купити одяг онлайн.
Українка Ілона зі свого боку каже, найпопулярніші супермаркети – Lidl, Aldi, Tesco, Sainsbury’s, Marks and Spencer, COOP. Перші два є максимально бюджетними, ціни там приємно дивують. Далі – залежить від мережі. У Marks and Spencer продукти дуже якісні та топові, можна знайти цікаві смаколики. Tesco, Sainsbury’s, СООР приблизно на одному рівні, але продукти там значно дорожчі, ніж у Lidl. Одна й та сама позиція може відрізнятися на фунт або навіть два.
“Одяг дешевий і дуже доступний. Усі брендові речі легко знайти, вони коштують дешевше, ніж в Україні. Різниця з українською ціною часом може складати 50%”, – додає вона.
Читайте також, як обрати кращий бізнес для відкриття в Англії.