Михайло Зінчук — канадець українського походження, керівник проєкту допомоги Армії України (UCU Helps Ukraine), який з 2015 року і донині надає підтримку ЗСУ та постраждалим від війни українцям.
Про своє коріння та нинішніх емігрантів, про те, як Канада підтримує Україну під час війни та особисту допомогу, Михайло Зінчук розповів в інтерв’ю виданню “Високий замок”.
Про еміграцію родини з України до Канади
Михайло Зінчук народився у Канаді, живе у Торонто. Його батьки – українці, які проживали у Польщі, а після війни емігрували за океан.
“Наша родина має досвід, як живеться з орками”, – каже Михайло, згадуючи про родину матері, яку за часів Сталіна вистали до Сибіру. Тоді його мамі було сім.
“Після війни батьки емігрували до Канади. Я і двоє моїх братів народилися у невеликому містечку, 100 км від Торонто. Я закінчив у Канаді університет (політологію). Навчався також в Англії. З 1992-го по 1996 рік працював радником міністра економіки України Романа Шпека. У Києві одружився. Моя дружина — стоматолог. У Києві народилася моя доня, їй зараз 27 років. Потім ми з дружиною поїхали у Канаду. Там народився старший син, йому зараз 20, молодшому — 17.
Коли я повернувся до Канади, почав працювати у фінансовій сфері. Тоді отримав посаду в Українській кредитовій спілці — інвестиційним менеджером. Допомагаю людям інвестувати гроші на біржі (купуємо акції, облігації)”, – розповів чоловік.
За словами Михайла, хоча батьки навчалися польською, вдома говорили українською.
“Коли батьки чули, що ми в дитинстві розмовляли між собою англійською, одразу робили гнівне зауваження: «Якою мовою розмовляєте?!». І ми переходили на українську. Мої діти теж добре знають українську. Донька працює у фінансовій компанії, її робота дозволяє працювати там, де вона захоче. Нині вона у Мексиці. Але хоче жити в Україні, часто сюди приїжджає”, – продовжує він.
Михайло розповідає, що було кілька основних хвиль еміграції українців до Канади, загалом нині у країні близько 1,5 млн українців.
“Перша хвиля еміграції була до Першої світової війни, тоді багато людей виїхало з Буковини, бо були під російською імперією, а також — з Галичини, яка на той час була під австрійською імперією. Мій дід, який був у Сибіру, перед Першою світовою війною, у 1909 році, емігрував до США. Він був православним священником, організував в Америці дві парафії.
Друга хвиля еміграції була між Першою та Другою світовими війнами. Третя — одразу після Другої світової війни. Четверта хвиля була меншою, після незалежності України. Буремні 90-ті, економічні проблеми… І ось п’ята велика хвиля — після повномасштабного вторгнення рф”.
Про волонтерство і допомогу армії
За словами волонтера, з 2015-го до 24 лютого 2022 року вони зібрали близько 300 тисяч доларів і переважно допомагали пораненим військовим у шпиталях.
“Коли почалася повномасштабна агресія, наша громада у Канаді долучилася до зборів на військове спорядження для армії. Купували шоломи, турнікети (їх придбали понад 2 тисячі), пластини для бронежилетів…
Військовим в Одесі придбали камеру для морських дронів (коштує 53 тисячі доларів). Ця камера бачить на 200 км (вночі може відрізнити море, небо і землю). Також закуповували на волинській фабриці іграшку «Пес Патрон» і продавали її на свята у Канаді. Виручені кошти передавали на ЗСУ. Чимало товарів старалися закуповувати в Україні, щоб гроші тут залишалися. Останнім часом купували багато дронів. Купили п’ять старлінків, планшети, лазерні та звичайні приціли”, – розповідає Михайло.
Проєкт UCU Helps Ukraine на 100% благодійний, каже чоловік. Допомагають люди дуже по різному: хто кілька доларів, а хто приносить чеки на тисячі доларів. Переважно донатять українці, які в різний період емігрували до Канади.
“Є люди, які щотижня дають для України по 50 доларів. Ми створили спеціальний рахунок для цього проєкту. І бачимо, як гроші “капають”… Пригадую, до нашої кредитної спілки, розташованої на кордоні зі США, прийшов лікар, який дав нам чек на 25 тисяч доларів (це була найбільша сума від однієї людини). Він не мав у нас банківського рахунка. Сказав: “Ви робите добру справу”, – пригадує він.
Про різницю між нинішніми та попередніми емігрантами
Багато хто шокований тим, наскільки українці у Канаді є українцями, зауважує Михайло. Проте чимало з них розмовляють російською: “Ми їм забороняємо розмовляти оркською мовою! Ми патріотично виховані: ходимо до церкви, дотримуємося консервативних традицій”.
Він говорить, що частина людей, які перетинають океан у пошуках кращого життя, не завжди знаходять собі місце чи роботу в Канаді, а тому виїжджають в іншу країну.
“Сестра моєї дружини приїхала у Канаду, але сказала, “що вона б залишилась, але тут дорого”. Поїхала до Іспанії. Чимало канадійців їдуть шукати кращої долі до США”, – додав він.
Читайте також: “Не плутайте туризм та еміграцію”: українці масово виїжджають з “дорогих” країн
Чоловік додав, що загалом жителі Канади добре ставляться до українських біженців та без проблем надають їм роботу.
“Моя племінниця працює на фірмі, де розливають соки у пляшки. Власник цієї фірми охоче бере на роботу українців. Якщо б племінниця знала англійську, могла б отримати офісну роботу. Український ветеран, який втратив на війні зір, влаштувався у Канаді в ІТ-компанію. Для цієї роботи компанія придбала спеціальне обладнання, він добре заробляє”, – додав він.
Михайло каже, що більшість канадів розуміє, що відбувається в Україні, втім, є багато таких, хто потрапляє під вплив російської пропаганди. І цим користується ворог.
“Якщо з боку України буде тиша, всі забудуть про війну! А орки не сплять… Вони платять своїм агентам колосальні гроші, і ті роблять свою роботу. Вони платять, наприклад, професорам університетів, чиновникам, щоб ті лобіювали їхні інтереси. Це видно неозброєним оком, коли ці люди починають говорити кремлівськими наративами”, – вважає Михайло і додає:
“Вперше світ допомагає Україні відвоювати своє… Канада могла б мати більший вплив, але у нинішньої влади — інші пріоритети. Наприклад, мій знайомий француз, який живе в Канаді, виготовляє каву і збирає кошти на дрони для українських військових. Навчає керувати дронами пожежників та поліцейських. Ми плануємо організувати у Канаді захід, щоб показати, скільки іноземців воює за Україну: серед них є француз, в’єтнамець, канадієць…”
Читайте також: “Харків – другий дім”: історія батька і сина з Канади, які волонтерять в Україні
Джерело: Високий замок
