В Україні, згадуючи події Другої світової війни, тривалий час вживали переважно «Велика Вітчизняна війна». Чому це неправильно, пояснив історик Олександр Алфьоров в інтерв’ю «Главкому».
Великою Вітчизняною війну назвали тоді, коли Німеччина напала на Радянський Союз. У межах великої Другої Світової війни, яка почалася 1 вересня 1939 року з нападу гітлерівської Німеччини та сталінської росії на Польщу, розпочалася Друга Світова війна, яка закінчилась капітуляцією останнього німецького союзника – Японії 2 вересня 1945 року. Тому наші батьки і діди казали «Велика Вітчизняна війна», а ми маємо вживати термін «Друга Світова», розповідає Альфьоров.
Історик пояснив, що у межах великої Другої світової війни, у якій була задіяна майже вся земна куля від 1939 по 1945 рік, існувало дуже багато різних воєн. Наприклад, війна Німеччини та росії проти Польщі чи війна Німеччини проти Франції, чи війна Англії проти Німеччини.
«У тому числі 22 червня 1941 року розпочалася німецько-радянська війна, коли Німеччина напала на СССР. Закінчилась ця війна разом із іншими війнами 8-9 травня 1945 року», – уточнив історик.
Проте Друга Світова війна тривала, і наші вояки, в тому числі, які перебували в різних арміях, воювали ще проти Японії, на території Китаю, Манджурії. Тобто, війна тривала до капітуляції Японії, останнього союзника Німеччини», – уточнив Алфьоров.
Прокоментував історик і поширену фразу «діди воювали», яку часто використовує російська пропаганда.
«Гасло про те, що діди воювали, – справедливе. Але це гасло стало одним з ідеологічних, пропагандистських штампів у російській федерації, бо за фразою «діди воювали» завжди стоїть фраза «можем повторіть». І в цій парі ця фраза має не тільки недолугий вигляд, а й ображає пам’ять тих, хто реально воював у Другій Світовій Війні.
До слова, фраза «діди воювали» є штучною, бо використовується у росії на позначення того, що діди воювали у Червоній Армії. Водночас жоден росіянин не дозволить собі навіть подумати, що близько мільйона їхніх дідів воювали в армії Гітлера – це були росіяни, які пішли добровільно воювати проти комуністів», – зазначив фахівець.
Для українців ця фраза багатозначна, додає Альфьоров, тому що наші предки воювали в складі тих армій, де перебували етнічно розселені українці, а це радянська армія, німецька армія, польська армія, угорська армія, румунська армія, французька армія, британська армія, армія з США, армія Канади, навіть армія Японії.
«Одночасно з тим ми мали партизанський рух опору у вигляді української повстанської армії і партизанські загони, ініційовані червоним керівництвом. Тож, для українців фраза «діди воювали» дуже нехарактерна, оскільки всі ми воювали, але виключно тільки Українська повстанська армія воювала за свою незалежну державу», – пояснив історик.
Насамкінець, Альфьоров пояснив, чому перемога у Другій Світовій війні не належить головним чином росіянам, що вони постійно собі приписують:
«Країна, яка дала у СРСР найбільшу кількість червоноармійців, – це росія. Проте у відсотковому співвідношенні РСФСР та УРСР дали майже однакові цифри. Поготів тези про те, що без росіян не було б перемоги, не відповідають дійсності.
Це маніпуляція та викривлення фактів: сталінська росія змогла чинити супротив німецької армії виключно через те, що отримала колосальну допомогу у вигляді американського лендлізу. Це той лендліз, про який чомусь у росії не кажуть, забули і навіть не розрахувались за нього по цей час у повному обсязі».
Додамо, в Україні та світі відзначаються День пам’яті та примирення, присвячений загиблим у Другій світовій війні, 8 травня. У нас в країні ця дата встановлена указом президента від 24 березня 2015 року. Метою святкування є гідне вшанування подвигу українського народу, його видатного внеску в перемогу антигітлерівської коаліції в Другій світовій війні і висловлення поваги всім борцям проти нацизму. Символом цього дня став червоний мак.
З 2024 року Україна відзначає 9 травня лише День Європи.
Дата 9 травня як День Перемоги також не святкується у балтійських країнах – Естонії, Латвії та Литві.
Читайте також: День пам’яті та перемоги над нацизмом: 8 історичних фото
Джерело: Главком
