Загальна потреба України посилити свою армію для боротьби з росією ставить європейські уряди перед новими дилемами. Як бути з потенційно зростаючою кількістю українців, які можуть не мати змоги відновити документи?
Про це пишуть Олександра Дейнеко, доцентка Школи соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та Метрополітен університету Осло, та її колега по (OsloMet Вільде Гернес у колонці на Euronews. Публікуємо переклад тексту.
18 травня набув чинності новий мобілізаційний закон України, який змінює положення про українські мобілізаційні процеси, військову службу та військовий облік для посилення української армії та забезпечення подальшої оборони України від триваючої російської агресії.
Новий Закон про мобілізацію викликав бурхливі політичні дебати в Україні, але не є лише внутрішнім питанням. Її хвилевий ефект поставить перед важкими дилемами як мільйони українців, які живуть за кордоном, так і європейські уряди.
Отже, що цей новий акт означає для мільйонів українців, які втекли за кордон, і для європейських урядів, які їх приймають?
Основні наслідки нового Закону про мобілізацію для українців — як для тих, хто проживає в Україні, так і за кордоном — пов’язані зі змінами щодо того, хто зараховується та звільняється від реєстрації, мобілізації та військової підготовки, а також наслідки невиконання.
По-перше, нове законодавство знижує вікову межу мобілізованих з 27 до 25 років. Він також вводить обов’язкову базову військову службу для осіб віком 18-25 років.
Більш технічна — але потенційно дуже впливова — зміна полягає в тому, що було вилучено категорію «обмежено придатний до військової служби», яка раніше означала, що вас звільняли від відправки на передову.
Ця зміна передбачає, що більшість осіб, які раніше вважалися «обмежено придатними», тобто тепер повинні пройти повторний огляд протягом дев’яти місяців.
По-друге, одним із головних нових зобов’язань у новому законі є те, що українці (і жінки з медичною або фармацевтичною освітою) віком від 18 до 60 років повинні оновити дані на військовому обліку протягом 60 днів.
Оновлення даних у військовому обліку не означає автоматичний призов на військову службу, але може бути важливою умовою для подальшої мобілізації.
На перший погляд ця вимога до оновлення даних може здатися чисто технічною, але вона має багато наслідків для українців за кордоном. Оскільки медичний огляд неможливо провести в електронному вигляді, українцям, які живуть за кордоном, згодом може знадобитися пройти новий медичний огляд особисто, потенційно їм доведеться повернутися в Україну для виконання зобов’язання.
По-друге, хоча новий Закон про мобілізацію прямо не вирішує це питання, оновлена інформація може дозволити в майбутньому надсилати повістки в електронному вигляді.
У зв’язку з цим виникає питання: які наслідки для українських чоловіків за кордоном — і європейських країн, які їх приймають — якщо вони не оновлять свої дані на військовому обліку?
Ніякого примусу, але питання залишаються
Для всіх українців недотримання нових вимог може обернутися штрафом із суттєвим підвищенням розміру штрафу. Якщо штраф не буде сплачено, на майно та майно може бути накладено арешт. Їм також можуть заборонити керувати транспортними засобами.
Додатковим наслідком для українців, які проживають за кордоном, є те, що вони втратять доступ до консульських послуг українських установ в інших країнах, якщо не оновлять свої дані на військовому обліку. Одним з важливих наслідків цього обмеження є те, що вони не зможуть отримати або продовжити паспорти.
Останній пункт може спричинити проблеми з перевіркою особи та мобільністю, наприклад, якщо їм потрібно перетнути європейські кордони або хочуть перетнути український кордон, щоб відвідати рідну країну. Це призведе як до правової, так і до соціальної ізоляції від рідної країни.
Таким чином, українські чоловіки, які перебувають за кордоном, постають перед серйозною дилемою: виконувати нові вимоги нового закону чи ігнорувати їх?
Оновлення даних по військовому обліку створює невизначеність щодо потенційної мобілізації, уникаючи при цьому нової вимоги, які можуть призвести до втрати паспорта та розриву зв’язків з українською владою та суспільством.
Незважаючи на те, що чинний закон не передбачає можливості електронної повістки, є ознаки того, що українська держава найближчим часом значно активізує набір до армії. Однак представники українського уряду заявили, що Україна не буде примусово повертати військовозобов’язаних з-за кордону. Українські юристи також роблять висновок, що механізмів примусу для повернення призовників в Україну наразі немає.
Загальна потреба України посилити свою армію для боротьби з росією ставить європейські уряди перед новими дилемами.
Як бути з потенційно зростаючою групою українців, які можуть не мати змоги відновити свої документи (наприклад, паспорти)?
Найголовніше, як можна порівняти дилему допомоги Україні в самообороні шляхом сприяння (добровільному чи примусовому) поверненню громадян цільової групи для обов’язкової мобілізації проти забезпечення прав людини шляхом забезпечення захисту тих, хто тікає від війни?
Відповіді європейських урядів сильно відрізняються?
Незважаючи на те, що європейські країни реагують на прийом українських біженців більш єдино порівняно з попередніми потоками шукачів притулку, все ще існують разючі відмінності в їх загальному прийомі та правах українців у приймаючих країнах.
Європейські уряди також надіслали різні сигнали щодо того, як вони реагуватимуть на наслідки нового Закону про мобілізацію.
Наприклад, польські чиновники зазначили, що вони можуть прийняти рішення про припинення видачі посвідок на проживання для українських військовозобов’язаних, якщо про це попросить український уряд. Однак уряд Німеччини вже запевнив українців у можливості отримати німецький проїзний документ, який замінить паспорт.
Наразі невідомо, чи європейські уряди вирішуватимуть ці питання на національному рівні чи на рівні ЄС, але перші сигнали від європейських урядів свідчать про те, що їхні відповіді можуть сильно відрізнятися.
Незважаючи на це, європейським урядам, швидше за все, доведеться мати справу зі зростаючою кількістю українських біженців без дійсних документів, що посвідчують особу.
Страх бути відправленим назад в Україну служити на передовій також може збільшити ризик збільшення кількості незареєстрованих українців у європейських країнах, потенційно створюючи велику нову групу мігрантів без документів у європейських спільнотах. Чи готова до цього Європа?
Читайте також: Хто кого може вчити вести війну: НАТО українців чи навпаки? Думка
Джерело: Euronews