Події на фронті у 2024 році визначатимуть можливий кінець конфлікту, вважає відомий український історик Ярослав Грицак.
В інтерв’ю Радіо Свобода він наголосив, що війна перетворилася на пат, аналогічно до ситуації, яку описав Залужний: обидві сторони не мають достатніх ресурсів та зусиль для значних наступів та проривів. Історик вважає так: доки настане сталий мир, довго буде стала війна.
“На мою думку, те, що станеться в цьому, 2024 році, буде визначати можливий кінець війни. Умовно кажучи, ми зараз не в 1939 році, а в 1942. Тоді був Сталінград, тобто початок відкату у другу сторону. І питання, чи ми закладемо цю основу. Було би гріх казати, що це тільки відповідальність України, бо це відповідальність Заходу. Тому що ця війна затяжна, а затяжна війна має свою логіку”, – каже Грицак.
За його словами, фронт дуже важливий, але не тільки він визначає долю, тому що в затяжних війнах дуже важлива міцність тилу.
“Битви важливі, фронти важливі, але можна виграти всі битви і програти війну. По суті, Німеччина виграла Першу світову війну, але програла мир, тому що вона в ключовий момент розпалась, коли не було можливості втримати сам тил, який завалився. Тобто, фронт дуже важливий, але не тільки він визначає долю, тому що в затяжних війнах дуже важлива міцність тилу. Бо врешті-решт війна не закінчується вирішальною військовою перемогою чи воєнним парадом, а котра сторона не буде мати сил нести тягар війни. І це кінчається колапсом одної сторони”, – вважає історик.
Ярослав Грицак також наголосив, що коли Україна має доступ до ресурсів Заходу, то Росія не має шансів. Але для цього потрібні не лише українські внутрішні реформи, але й Захід сам має реформуватися. І якомога швидше.
“Це змінювати наратив у самій країні, готуватися до різних варіантів, які тільки можливі. Врешті-решт вирішуватиме цю війну наша витривалість…
Я не вірю, що Росія має якесь там велике майбутнє. Я думаю, що Росія має вичерпне майбутнє, і з різних причин, які не буду називати, Росію чекає колапс. Тільки з огляду на те, яка ситуація України і Росії, щодо порівняння ресурсів, то поки в Росії станеться колапс, Україна може три рази це мати. Тому нам потрібно просто думати про довгу війну”, – сказав історик.
На запитання, на які жертви кремлівська команда на чолі з Путіним готова піти у війні проти України, Грицак каже: на будь-які. І найважливіше – знайти рішення, як це зупинити.
“Йому байдуже, які будуть жертви. Якщо йдеться про питання самозбереження, тут ресурси необмежені. Для них це дійсно питання виживання… На жаль, ситуація така, що вони будуть готові до того часу тратити всіх росіян, поки ті думають, що ця доля їх омине, що так не буде і що швидше помре лідер, ніж вони. Або ж буде якийсь інший варіант, те, що може допровадити Росію до колапсу.
І це не означає, що за 5-10 років не повернеться інший Путін. Тому що Росія має так званий маятник: після кожного падіння тоталітарного режиму наступає період 10-20 років ліберальних реформ і європеїзації, які нічим не закінчуються, а що гірше, приводять до влади ще якогось нового Сталіна чи Путіна, чи Олександра ІІІ.
Для нас ключове питання, як зупинити цей маятник, від короткого періоду лібералізації до потім довгого-довгого темного періоду репресій і агресії проти сусідів. І тут вже питання до Заходу, тому що Україна може виграти цю війну. Але питання, що Захід хоче робити з Росією. Чи Захід знову хоче пустити Росію, як він це зробив у 1917 чи 1991 році.
Тому що зупинити Росію можна тільки структурними реформами. Росія потребує радикальних реформ, щоб вона перестала бути загрозою для сусідів, для самої себе. Це означає дуже багато речей, зокрема, подрібнення влади, відділення церкви і держави. Я боюся, що Захід не те що не має зараз стратегії перемоги, він навіть не хоче почати про це говорити, боїться про це говорити”, – підсумував Грицак.