Reuters: Лондон дозволив ЗСУ бити британською зброєю по цілях в рф
Глава МЗС Британії Девід Кемерон під час візиту до Києва заявив в інтерв’ю агентству Reuters, що Україна має право вирішувати і використовувати надану Лондоном зброю для завдання ударів по цілях на території росії.
Це перше публічне визнання права України використовувати британську зброю для ударів углиб росії з боку топпосадовця Великобританії.
“Україна має таке право. Так само як росія завдає ударів всередині України, ви можете цілком зрозуміти, чому Україна відчуває потребу переконатися, що вона захищає себе”, – сказав Кемерон.
NYT: Обіцяну зброю Україна отримає лише влітку, або навіть пізніше
Протягом квітня США, Британія та ще низка країн оголосили про нові великі пакети зброї для України. Україна вже отримала кілька термінових поставок, але із наступними партіями можуть виникнути затримки, пише The New York Times.
За даними видання, минулої неділі Україна отримала партію протитанкових засобів, ракет і вкрай необхідних 155-міліметрових артилерійських снарядів. Друга партія прибула в понеділок. А у вівторок до Польщі з Іспанії прибула нова поставка ракет-перехоплювачів до систем Patriot. Незабаром вони будуть на українському фронті, сказав високопоставлений іспанський чиновник. Однак і далі витримувати такий темп США та іншим союзникам по НАТО буде складно.
“Озброєння, обіцяне Сполученими Штатами, Великою Британією та Німеччиною — усі вони оголосили про нову значну військову підтримку протягом останніх трьох тижнів — можуть зайняти місяці, перш ніж надійде достатньо значна кількість, щоб зміцнити оборону України на полі бою”, – пише NYT із посиланням на слова західних посадовців.
Високопоставлені чиновники США та інших країн Заходу погодилися на думці, що артилерія, засоби протиповітряної оборони та інші боєприпаси є найнагальнішими потребами України. Вони також належать до зброї, яку можна доставити найшвидше.
Бойові машини, ракетні установки та системи протиповітряної оборони є набагато складнішими та займають більше часу для переміщення — зокрема тому, що їхні розміри часто вимагають доставляти їх морем та потягами під сильною охороною.
The Economist: Новий удар росії серйозно випробує Україну
Представник ГУР Вадим Скібіцький дав інтервʼю виданню The Economist, де зазначив, що нині Україна у дуже важкому становищі, якого не було з перших днів повномасштабного вторгнення.
Скібіцький припустив, що до чергового 9 травня окупанти намагатимуться захопити якісь населені пункти у Донецькій та Луганській областях.
Зараз розмови точаться навколо населеного пункту Часів Яр у Донецькій області. Росіяни прагнуть захопити його, щоб зайняти панівну височину та відкрити шлях для наступу на інші важливі великі міста Донеччини. Він присускає, що окупанти зможуть захопити Часів Яр. Зокрема через частковий успіх росіян у наступі на Очеретине, де вони змогли прорвати першу лінію оборони та створили виступ площею 25 квадратних кілометрів.
Наша проблема дуже проста: у нас немає зброї. Вони знали, що квітень і травень будуть для нас важким часом, — каже Скібіцький.
На думку генерала-майора, окупанти готуються до наступу навколо Харківської та Сумської областей на північному сході. За його словами, все залежить від міцності української оборони на Донбасі.
За його припущеннями, наступ може початися наприкінці травня чи на початку червня.
“Росія має загалом 514 тис. сухопутних військ, залучених до української операції, що перевищує оцінку в 470 тис., наведену минулого місяця генералом Крістофером Каволі, головнокомандувача НАТО”, — каже представник ГУР.
Він додав, що росія створює резерви живої сили. І хоча таких сил недостатньо для повного захоплення великого міста, однак для виконання менших завдань — цілком.
“Швидка операція для входу та виходу можлива. Але операція по взяттю Харкова чи навіть міста Суми — це інший порядок. Росіяни це знають. І ми це знаємо”, — наголосив Вадим Скібіцький.
Також він додав, що травень буде ключовим місяцем для України та оборони. Через затримку постачання зброї зі США зокрема.
Скібіцький заявив, що не бачить можливості для України виграти війну на полі бою навіть за умови, що ЗСУ відкинули б російські сили назад до кордонів 1991 року — перспектива, що стає дедалі віддаленішою.
За його словами, такі війни можуть закінчитися лише договорами. Наразі обидві сторони борються за найвигіднішу позицію перед потенційними переговорами. Але змістовні переговори, за його словами, можуть початися не раніше, ніж у другій половині 2025 року.
FT: Країни G7 відмовилися від ідеї повної конфіскації російських активів
Попри те, що Україна продовжує наполягати на повній конфіскації російських активів, представники G7 в приватному порядку кажуть, що це більше не стоїть на порядку денному. Замість цього вони шукають альтернативні способи отримання коштів із заморожених активів, йдеться у статті Financial Times.
Противники ідеї повної конфіскації заморожених активів рф вбачають ризик створення небезпечного прецеденту у міжнародному праві, який може поставити під загрозу не лише інтереси будь-якої країни, а й сам міжнародний правопорядок.
Зазначається, що адміністрація Байдена підтримала заклики до конфіскації, як і Канада та деякі члени уряду Великобританії. Тим часом Японія, Франція, Німеччина, Італія — і сам ЄС — залишаються дуже обережними, що завело справу у глухий кут.
Одними з найпомітніших скептиків є керівники центральних банків G7, які усвідомлюють стабілізуючу роль, яку відіграють валютні резерви. Такі країни, як Індонезія та Саудівська Аравія, також лобіюють столиці ЄС, щоб вони не конфіскували активи рф, побоюючись за майбутнє своїх резервів, що зберігаються на Заході.
Тому, пише видання з посиланням на джерела, у G7 питання повної конфіскації більше не обговорюється.
Серед інших варіантів є ідея, запропонована у лютому Бельгією: використання резервів російського центрального банку в Euroclear як застави для кредиту для України. Відповідно до цього плану, «Велика сімка» має створити спеціальну структуру, яка випускатиме боргові зобов’язання від імені росії, і забезпечення буде затребуване лише тоді, коли борг досягне терміну погашення. Але від цього плану теж відмовилися, побоюючись судових претензій.