Українець Михайло Пеньєвський, автор YouTube-каналу Yellow Medusa, за допомогою штучного інтелекту створив короткометражний фільм “Привид Різдва” — про Різдво під час війни в Україні. Про це пише Суспільне. Культура.
Стрічка вже отримала відзнаку на конкурсі від Curiouse Refuge та Epidemic Sound — AI Holiday Film Contest серед фільмів, створених за допомогою ШІ.
Михайло Пеньєвський в інтерв`ю розповів, що працював над ідеєю близько року, і водночас вивчав можливості ШІ.
“Хотів розказати історію, близьку для українців. Історію правдиву та життєву, й подарувати глядачам трохи надії, полегшення, хоч і тимчасове. Проте всім моїм ідеям чогось бракувало і я відкладав їх до кращих часів. Також останній рік я активно досліджував та використовував штучний інтелект для створення аудіовізуального контенту, мені це дуже цікаво”.
“Тож коли почув про конкурс різдвяних фільмів, створених засобами штучного інтелекту, то одразу відчув, що це те, що я несвідомо шукав. Адже Різдво для мене — це про диво та надію. І я вирішив використати новітні технології, щоб розказати українську історію про Різдво”, – розповів автор.
Мені спав на думку образ, де самотня волонтерка зустрічає у своїй квартирі привида. Тоді я ще не знав про їхні стосунки, ким вони є одне одному, але я розумів, що це щось важливе для мене. Щось, що варто дослідити. Зрештою цей образ перетворився на сценарій “Привида Різдва”, – розповів автор.
А далі на створення самого фільму знадобився приблизно тиждень.
Для цього Михайло використав ряд інструментів на базі нейронних мереж, а саме: Midjourney (генерація 2D-зображень), Runway Gen 2 (анімація 2D-зображень), ElevenLabs (ШІ-озвучення), D-ID (анімація обличчя та ліпсинг головної героїні), а також трохи DALL·E 3 та PixVerse.
“Для деяких кадрів я робив реальні фотографії на свій телефон, які потім оброблював та анімував за допомогою програм штучного інтелекту. Наприклад, кадри з окопними свічками: в їхній основі — фотографії з кухні, де я та моя дружина Ельвіра виготовляємо окопні свічки”.
“Також кадри головної героїні Матері зі спини — це оброблені за допомогою штучного інтелекту фотографії моєї дружини у червоному светрі; кадри з котом — оброблені штучним інтелектом фотографії нашого кота. Такий комбінований процес допоміг точніше втілити задум, краще розказати історію”, – додав він.
За словами Михайла, головна складність – те, що технології штучного інтелекту доволі несталі і часто виглядають не цілісно і послідовно, а як набір непов`язаних кадрів. Тому він порівнює таку роботу з “керуванням хаосу, де історія розгортається від кадру до кадру і доволі часто може повести тебе в інший, неочікуваний бік.