Неоновлення облікових даних військовозобов’язаними українцями тепер розглядається як порушення правил мобілізаційного законодавства. За це передбачений штраф від 17 до 25,5 тисяч гривень.
Коли почнуть масово штрафувати, хто має право накласти штраф, що буде, якщо не сплатити штраф і чи будуть арештовувати рахунки і майно порушників? Про це пояснює адвокатка юридичної компанії ADER HABER Елеонора Ємець у блозі на УНІАН.
Право на складання протоколу та розгляд відповідних справ за названою статтею має керівник ТЦК та СП. І, на мій погляд, складання таких постанов зараз буде відбуватися вибірково та не матиме масового характеру, враховуючи значне навантаження, яке пов’язане з оновленням даних військовозобов’язаних та подальшою їх обробкою.
Станом на ранок 16 липня свої дані тільки через застосунок “Резерв+” оновили майже 3 млн 200 тисяч наших громадян та ще, мабуть, декілька мільйонів оновили дані через інші доступні майданчики. Тобто тепер завданням ТЦК та СП є обробка цих даних, а для цього необхідно направляти повістки, працювати з тими, хто прибув та відпрацьовувати тих, хто не з’явився.
У начальників ТЦК та СП є три місяці на виявлення правопорушення та складення таких протоколів.
Втім, не можна виключати, що перші постанови вже можуть заявлятися найближчим часом. А більш масове штрафування почне відбуватися протягом місяця-двох.
Яким може бути алгоритм притягнення до адміністративної відповідальності?
Припускаю, що він буде наближений до наступного. По-перше, складається постанова про притягнення особи до відповідальності за неоновлення даних та накладається адміністративний штраф (ст. 210-1 КУпАП). Дана постанова відправляється за місцем реєстрації. Ймовірно, зараз такі постанови будуть складатися вибірково.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови до суду. Строк на оскарження становить 10 днів. Рекомендовано всім, для кого дане питання актуальне, перевіряти пошту за місцем реєстрації.
По-друге, у разі несплати штрафу протягом 15-ти днів, постанова направляється до виконавчої служби для подальшого стягнення (ч. 1 ст. 307 КУпАП). Коли штраф для стягнення передається до виконавчої служби, він подвоюється. Рекомендовано перевіряти реєстри на наявність відкритих виконавчих проваджень.
По-третє, відкривається виконавче провадження та накладається арешт на рахунки, в тому числі на електронні гаманці та деяке майно. І важливо (!): якщо сума штрафу не перевищує 160 тисяч гривень, арешт та подальший продаж житла або земельної ділянки для погашення суми штрафу не здійснюється.
Необхідно зауважити, що якщо будуть наявні несплачені штрафи у розмірі 160 тисяч та більше виконавча служба може об’єднати в одне провадження всі несплачені штрафи та отримує право на арешт житла та подальший продаж.
По-четверте, виконується примусове стягнення. Варто пам’ятати, що після відкриття виконавчого провадження першочергово накладається арешт на рахунки боржника. Далі – стягнення на заробітну плату (у розмірі 20%), і відбувається пошук наявного майна.
У разі наявності майна, боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем (ч. 5 ст. 48 ЗУ “Про виконавче провадження”).
Якщо у боржника відсутнє будь-яке майно та грошові кошти, виконавцю надається пів року для того, щоб вчинити виконавчі дії на стягнення заборгованості.
Потім провадження може бути закрите у зв’язку з відсутністю майна у боржника. Але у разі наявності нових порушень, процедура по стягненню може бути реалізована знову.
При цьому, автоматичне накладення штрафу неможливе, оскільки є певна процедура для реалізації стягнення штрафу, описана вище.
Щодо того, чи будуть накладатися штрафи після 16 липня у разі прибуття для оновлення даних, формально, порушення закону наявне. Тож є всі правові підстави для притягнення до адміністративної відповідальності.
Однак чи будуть застосовувати такий алгоритм для всіх – відкрите питання. Адже, знову ж таки, для цього треба застосовувати відповідний ресурс. Ймовірно, накладання чи не накладання штрафу у такому випадку буде залежати від людського фактору та настрою приймаючих.
Крім того, після спливу 60 днів на оновлення даних (тобто після 16 липня 2024 року), ТЦК може направляти вимоги про прибуття до ТЦК та СП для оновлення даних за останнім відомим місцем проживання. Але якщо фактично людина її не отримала або отримала та не з’явились, її можуть позбавити права керування транспортним засобом.
Як відбувається ця процедура:
- керівник ТЦК звертається до поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до ТЦК;
- після отримання письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина протягом 5 днів надсилається вимога про виконання обов’язку військовозобов’язаного;
- така вимога вважатиметься врученою навіть якщо вона фактично не отримана. Підтвердженням отримання буде: підпис особи щодо отримання листа, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі;
- якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги (або отримання/неотримання поштою) не виконав зазначеного у ній обов’язку, ТЦК звертається до суду з приводу тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації – на строк до виконання або відкликання такої вимоги.
Таким чином, наразі головне – перевіряти адресу реєстрації на наявність нових поштових повідомлень: вимог та повісток. Адже чинним законодавством передбачено, що у разі не отримання таких документів останні вважаються врученими. Надалі це надає право оголошувати особу в адміністративний розшук та здійснювати примусові стягнення. Тому також важливо здійснювати моніторинг державних реєстрів щодо наявності штрафів та виконавчих проваджень, щоб вчасно зреагувати.
Читайте також: Чи надсилатимуть повістки за кордон з 17 липня: коментар адвоката
Джерело: УНІАН