Які реальні сценарії завершення російсько-української війни? Чому чоловіки не соромляться ухилятись від мобілізації? І чому попередні уряди Британії робили більше для допомоги Україні? Про ці теми читайте в нашому огляді важливих тем хі шпальт іноземних ЗМІ.
“Чотири сценарії українського фіналу”: оглядач NYT про перспективи завершення війни
Професор міжнародних відносин у школі Пауелла Міського коледжу Нью-Йорка, науковець Зальцманівського інституту вивчення війни та миру Колумбійського університету Раджан Меном у статті для The New York Times окреслив чотири реальних сценарії завершення війни.
1. Членство України в НАТО
Це залишається головною метою Києва, однак досягти консенсусу серед членів Альянсу буде складно. Сім країн НАТО наразі виступають проти вступу України або пропонують його відкласти, включно зі США.
2. Коаліція гарантів безпеки
Альтернативою може стати коаліція держав, готових гарантувати безпеку України. Проте Київ наполягатиме на участі США в таких домовленостях, що малоймовірно за умов політики Трампа.
3. Збройний нейтралітет
Цей варіант передбачає зобов’язання росії не нападати на Україну, а Україна, своєю чергою, відмовляється від вступу до НАТО та розміщення іноземних військ. Хоча це може бути найреалістичнішим компромісом, він зробить Україну більш вразливою. Україна має наполягати на збереженні сильної армії та праві закуповувати необхідне озброєння.
4. Європейське лідерство
Деякі європейські країни розглядають можливість розгортання своїх військ у післявоєнній Україні. Франція та Польща вже обговорювали це питання, але до конкретних рішень справа поки що не дійшла.
“Після більш ніж 1000 днів війни, яка забрала тисячі житті і знищила значні частини України, кінець може наближатися. Але для міцного миру, а не для заморожування, якого вистачить лише для того, щоб росія перегрупувалася та перенапала, має значення те, що відбувається після завершення війни”, – підсумував професор.
В Україні закінчуються бійці? – der Spiegel
Німецьке видання Spiegel пише про “екзистенційну кризу мобілізації” в Україні: на третьому році війни з росією бажання добровільно воювати у багатьох згасло, через що фронті бракує не лише зброї та боєприпасів, а й мотивованого персоналу.
Згідно з опитуванням Центру Разумкова, майже половина респондентів заявила, що їм “не соромно ухилятися від військової служби”, при цьому лише 29% засудили таку поведінку.
“Необхідність служити в армії стала питанням привілеїв: люди з грошима, кращою освітою та зв’язками можуть простіше отримати “системно важливу” посаду, звільнювальне свідоцтво або виїхати за кордон. Ті, хто має менше ресурсів, частіше опиняються на вулиці, звідки їх відправляють спочатку у військову бюрократію, а потім – в армію”, – пише Spiegel.
Видання пите про кілька поширених способів, як українські чоловки намагаються уникнути мобілізації. “Одні вперше вступають до університету у віці 40 років. Інші підкуповують лікарів, щоб отримати довідку про інвалідність. Треті знаходять “системно важливу” роботу, яка захищає від призову. Є ті, хто не проживає за адресою прописки і рідко залишає дім, щоб не зіткнутися з представниками влади. Або платять тисячі євро, щоб втекти за кордон”, – йдеться в тексті.
“Примусова мобілізація має свої наслідки: повідомляється про випадки, коли чоловіки залишали навчальні центри за кілька днів. Новобранці тікають через ліс вечорами, передають свої координати телефоном і сідають в автомобілі на узбіччі”, – додає Spiegel.
Кулеба звинуватив прем’єра Британії у зниженні підтримки України, – The Telegraph
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що попередній британський уряд консерваторів переконав США бути більш сміливими в підтримці України, тоді як лейбористи наслідують “пасивну позицію” Білого дому.
“Борис Джонсон встановив високий поріг. У Ріші Сунака не було іншого вибору, окрім як відповідати цьому порогу і просувати його далі”, – наголосив Кулеба.
Та коли до влади прийшов лейбористський уряд Кіра Стармера, продовжив Кулеба, Україна отримала запевнення, що все залишиться як і раніше. Значною мірою так воно й було – за винятком історії зі Storm Shadow, коли Британія відмовилася дозволити удари ракетами Storm Shadow по території росії без узгодження з президентом США Джо Байденом.
“Можливо, причина була в тому, що новий уряд був обережним і не хотів поспішати з рішеннями”, – сказав Кулеба і закликав британський уряд приймати сильні рішення, а не слідувати за Америкою.
Кулеба також не вважає доцільною ідею про розміщення британських і французьких миротворців на лінії фронту, заявивши, що ці гроші краще витратити на постачання зброї.
Раніше повідомлялось, що США передадуть Україні тисячі ракет і сотні тисяч снарядів за найюлижчі 5 тижнів – до кінця каденції Байдена.