Через війну в Україні десятки тисяч людей потребують протезування та забезпечення допоміжними засобами реабілітації, пише Міністерство соціальної політики України. Видання The Wall Street Journal повідомляє, лише за 17 місяців широкомасштабного вторгнення близько 50 тисяч українців втратили руки чи ноги.
Психологиня благодійного фонду Голоси дітей Олена Івановаподілилася порадами про те, як правильно говорити з дитиною про людей, які втратили кінцівки, які мультфільми переглянути на цю тему та як сказати, що близькій людині ампутували ногу або руку.
Як підготувати дитину до того, що існують люди без кінцівок?
Через війну в нашому суспільстві все частіше з’являються люди на протезах, колісному кріслі та на милицях. Ми маємо бути готовими до цього. Батькам потрібно самим розпочинати говорити з дітьми про те, що існують люди без рук та ніг. Я рекомендую використовувати спеціальні іграшки на колісному кріслі. Перш за все батьки мають пояснити дитині, що це така ж людина, як і вона.
Уникаємо таких слів, як хворий, інвалід та гірші їхні варіанти. Також я б не казала дитині, що людина з протезом — це робот чи супермен. У першу чергу — це людина, яка, найімовірніше, нас захищала на фронті, або ж постраждала внаслідок обстрілів в умовно безпечному місті. Якщо бачимо, що це військовий, то акцентуємо саме на героїзмі людини, мужності та силі.
Також дітям потрібно розповідати, що ампутують кінцівки не лише дорослим, а й дітям, які так само будуть ходити у садок та школу. Батьки можуть скласти казку самостійно, де буде історія людини, яка втратила кінцівку, щоб пояснити дитині цю тему.
Потрібно зробити акцент на тому, що можна залишитися без кінцівки, але не можна забрати у людини щастя.
До речі, у мене живе кіт з трьома лапами. Син врятував його від собак, коли кошеняті було 3 місяці. Усе його життя він живе на трьох лапах, що не заважає йому бути улюбленцем родини. Водночас це демонструє дітям, що відсутність кінцівки не робить когось гіршим.
Близька людина втратила кінцівку: як не травмувати дитину?
Якщо близька або знайома людина втратила руку або ногу, то, найімовірніше, дитина знає, чому це сталося. Наприклад, дядько дитини брав участь у бойових діях, через що втратив кінцівки. Дитині потрібно пояснити: дядько перебуває у госпіталі, його лікують та роблять все можливе, щоб з ним усе було добре. Проте так трапилося, що у нього немає руки або ноги.
Батькам потрібно наголосити, що з дядьком (або іншою близькою людиною), вони будуть бачитися, як раніше до війни та любитимуть його у будь-якому вигляді. Також варто додати: нашому дядьку буде важко без кінцівки, але він намагатиметься впоратися з цим.
Дітям важливо говорити правду, але подавати інформацію, зважаючи на їхній вік. Вони дофантазовують те, що їм не сказали дорослі, тому з ними обов’язково потрібно все проговорити.
Варто сказати дитині про її почуття: тобі може бути страшно. Ти не знаєш, як себе поводити поруч з дядьком, і я не знаю. Ми будемо разом вчитися цьому. Якщо дитині 3-5 років, то розповідаємо їй цю ситуацію через казки, історії та ігри. Можна взяти ляльку, в якої є проблеми з кінцівками, чи м’яку іграшку та намагатися пришити ногу. Лікуючи іграшку, можна пояснювати, що таке ж трапилося з близькою людиною дитини.
Джерело: Вікна.