Після Байдена: що чекає на Україну як з Трампом, так і з Гарріс

фото: Associated Press/East News

До виборів у США лишився рівно місяць: 5 листопада у Штатах одночасно обиратимуть нового президента, новий склад Палати представників та третину складу Сенату.

Американські вибори вже зараз є ключовою подією в міжнародній політиці, адже США залишаються найважливішим глобальним гравцем. А ще вагомішими будуть результати для України, пише ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін у станні для “Європейської правди”

Штати є джерелом критичної підтримки, яку Європа надати не здатна, переконаний дипломат.

“Будемо говорити відверто: наше існування як країни та нації залежить від вміння отримувати підтримку від США. А отже, нам необхідно розуміти і використовувати американську політику задля досягнення цієї мети”, – пише Клімкін.

Він навів п’ять тез щодо того, як саме Україні співпрацювати з американцями незалежно від того, хто виграє.

По-перше, Клімкін зазначив, що демократів та республіканців розділяють вже не політичні розбіжності, як було у минулому. Тепер це – суперництво полярних ідеологій: “Агресивне несприйняття будь-якої соціальної та расової дискримінації з одного боку, а з іншого – родина, громада і релігія як сенс життя”. Та все ж потрібно розмовляти з обома і відстоювати інтереси України розумно.

“Необхідно чути наших партнерів, американців – і розуміти, що вони керуються своїми, а не нашими пріоритетами та чутливими питаннями. І не лише зараз. Виборчі перегони підсилюють градус емоцій, але вони нікуди не подінуться і після кампанії”.

По-друге, це вибори не лише президента США. Одночасно на початку листопада відбудуться також вибори в Конгрес, і наразі прогнози свідчать, що щонайменше одна з його палат буде за республіканцями (особливо високими є шанси отримати контроль у Сенаті).

Це факт ще більше підсилює важливість вміння чути і розуміти американських партнерів з обох таборів, каже Клімкін.

“Двопартійна підтримка – це не тільки політичне гасло. Без неї ми просто не отримаємо допомоги. Тож головне, щоб ані серед демократів, ані серед республіканців не ставало “менше України”. А перед Києвом і після виборів стоятиме непросте завдання – зробити так, щоб акцент на співпраці з майбутнім президентом та його адміністрацією не був сприйнятий іншою партією як політична заангажованість. Це вміння “проходити по лезу” має бути закарбоване в нашу політичну культуру”, – ідеться в тексті.

По-третє, треба усвідомлювати, що увага США до Європи зменшиться, і це дасть простір для впливу агентів рф.

На думку Павла Клімкіна, відхід від Європи відбудеться за будь-якого результату американських виборів, бо для Вашингтона виклики в Азії – на порядок важливіші.

“Риторика нинішніх кандидатів у президенти США після їхньої перемоги може різнитися: Трамп, ймовірно, буде знову “виховувати” європейців, а Гарріс заохочуватиме їх до більшої самостійності, але результат той самий – у Європі “стане менше США”. А отже, європейські держави стикнуться з потребою більше турбуватися і про власну безпеку, і про нашу, як частини Європи.

А якщо присутність США у Європі суттєво зменшиться, то автоматично стануть гучнішими скиглення про те, що до нової європейської системи безпеки має бути включена росія, у тій чи іншій формі.

До слова, так само посилиться бажання шукати компромісні формули щодо прагнення України вступити до НАТО. Наше членство в Альянсі змінить безпекову парадигму в Європі, але як саме? Коли та як відбудеться цей вступ? І чи будуть поступки у часі та у змісті? На ці питання наразі немає відповіді, і також неясно, чи братиме і як само участь у пошуку цієї відповіді нова американська адміністрація”, – продовжує дипломат.

“Україна має право на участь у цій дискусії, але тут на нас чекає політичне та емоційне “мінне поле”, щільність якого залежатиме від готовності нашої держави дотримуватися чи відмовитися від чинного підходу “все або нічого”.

По-четверте, за всієї відмінності Трампа і Гарріс та їхніх команд, є ризик, що в результаті їхня тактика буде дуже різною – але стратегія виявиться доволі схожою.

За словами Клімкіна, Трамп як людина непередбачувана може спробувати швидко досягти деескалації бойових дій, але потім втратити першочерговий інтерес до нас, що є викликом для України, адже зупинка війни аж ніяк не означає її завершення. Тим не менше, непередбачуваність Трампа може бути викликом і для путіна.

Натомість Гарріс, скоріше за все, буде більш послідовною і значною мірою покладатиметься на свою команду, адже зовнішня політика не є її сильною стороною.

Спільні риси обох кандидатів мають як плюси, так і ризики для нашої держави.

“Збереження незалежної та демократичної України як частини Заходу відповідає інтересам США як у разі перемоги Гарріс, так і за президента Трампа. Однак це не означає, що існування прозахідної України обов’язково є для них цінністю. Може виявитися, що обидва кандидати не готові нести політичні, військові та фінансові ризики відвоювання нашої території, а також повернення до кордонів 1991 року”, – пише Клімкін.

Головне питання – чи не вважатиме наступний президент або президентка, що достатньою умовою для перемоги США буде повернення російського режиму до “прийнятних” правил співіснування із Заходом – навіть тоді, коли це не означатиме перемоги України?

З огляду на все це, на думку Павла Клімкіна, з обома можливими адміністраціями Україну чекатимуть складні дискусії. Особливо коли від нас чекатимуть не стратегії перемоги, а стратегії виходу з війни.

По-п’яте, ані серед демократів, ані серед республіканців не відчувається адекватного розуміння внутрішніх українських ризиків, зазначає ексміністр.

“У США усі гравці підкреслюють, що саме Україна має сказати, як вона бачить вихід з цієї війни. Але щойно починається предметна розмова – то з’ясовується, що підходить не кожен варіант, а лише той, що “не підіймає ставки”. Тобто на Україну просто хочуть покласти відповідальність за вибір майбутнього компромісу. Вибір поступок, ціною яких Україна зможе припинити війну”.

Насамкінець Клімкін зазначив, що Джо Байден ще може схвалити кілька важливих для нас рішень до кінця свого терміну, бо він як ніхто сприймає Україну як “американський актив в Європі”. Однак немає жодних гарантій, що рішення, ухвалені Байденом у ці місяці, працюватимуть у майбутньому.

“Після виборів на нас очікує нова ера американської політики, і ми ще маємо знайти своє місце в ній. Це додатково підкреслює важливість двопартійної підтримки та потребу проговорювати та пояснювати усі ініціативи, які ми просуваємо, з гравцями по обидва боки американської політичної битви. Лише це дозволить США стати нашим союзником у сенсі реальних гарантій безпеки”, – підсумував дипломат.

Джерело: Європейська правда

Поділитися...

Translate »