Киянка Лілія Почкун від початку великої війни живе у Великій Британії, проте не називає себе біженкою. Жінка мріє створити міжнародний бренд борщу, за яким Україну будуть впізнавати у всьому світі. А почала вона з Кембриджа – міста, в якому навчається її син і колись навчалася вона сама, пише Zaxid.net.
Спершу Лілія відкрила точку продажу традиційних українських страв у зручному форматі to go і тепер хоче масштабувати її на кілька ресторанів, і навіть країн. А гроші із заробітків хоче переказувати у фонд відбудови України.
Мрія – зробити борщ відомим на весь світ
Українка приїхала в Британію за чотири дні до початку повномасштабної війни. Вона довго не могла сидіти без діла, тож вирішила здивувати іноземців українськими стравами у нестандартній подачі. Тоді вона почала продавати український борщ у міському парку на виніс. Для цього орендувала там на три роки кіоск, виграла грант у 1000 фунтів стерлінгів, а також вклала чималі свої кошти.
Жінка подумала, що зможе зробити борщ таким же популярним, як страви інших національних кухонь, до прикладу, японський рамен.
«Цей японський супчик з локшиною якимось чином став популярний у всьому світі. І у Києві відкрили раменні, в яких завжди стояли черги із молодих людей. Нас туди привів син, і я була в шоці від того, що молодь стоїть у черзі за якимось супчиком. Я подумала: а якби тут не рамен, а багато видів борщу продавали?»
Тоді у жінки й з’явилася ідея, що борщ, як і рамен, може стати таким же відомим у світі. Особливо зараз дуже сприятливий момент, стверджує підприємиця, коли увага всього світу прикута до України.
Рецепт борщу підлаштували до особливостей британських смаків. Наприклад, картоплю у ньому замінили сочевицею. І така адаптація буде іншою у кожній країні, куди Лілія хоче масштабувати цей проект.
«Він обов’язково має бути адаптований під смаки тої країни, де ми продаємо. Кембридж дуже міжнародне місто, і тут, звісно, треба орієнтуватися на різні національності, різні вікові групи і так далі. Смак повинен всіх задовольнити. Тому у нас тут lentil borsch – веганський, у який замість картоплі ми кладемо сочевицю. І цей борщ тут, у Кембриджі, вже полюбили. Мене тут вже знають як леді-борщ», – каже українка.
«Смачно» звучить однаково на усіх мовах світ
Лілія розповідає, що її борщ купують представники найрізноманітніших національностей. Туристи, які проходять повз, бачать, підходять куштувати. Комусь назва страви знайома, хтось реагував на жовто-сині прапорці, інші спеціально прийшли, коли побачили рекламу у соцмережах чи публікації у пресі.
Навідуються туди і українці як в осередок української культури. Смакують стравами, улюбленими з дитинства: варениками, налисниками з сиром, київським чи вафельним тортом… Кожен знаходив щось своє.
«Британці, що раніше не куштували борщу, кажуть, що це найсмачніший суп. Представники різних національностей – і іспанці, і болгари, і індуси – порівнюють його смак зі стравами, що готували їхні бабусі. «І це теж дуже комплімент. Бо якщо ми щось порівнюємо зі своїм дитинством, це асоціації щастя», – каже Лілія.
Кіоск у парку пропрацював з травня по листопад, на зиму його закрили. Наступних півроку борщі будуть продавати інші заклади Кембриджа: кожна точка буде промаркована наклейкою Borshch To Go.
Займатися гастрономією не є кінцевою метою Лілії Почкун. Вона розповідає, що хоче зробити борщ популярним на весь світ і завдяки цьому збирати гроші на відбудову України після війни.
У найближчих планах – впродовж зими відкрити десяток точок з українським борщем у Кембриджі.
