Через війну український ринок праці невідворотно змінюється та трансформується. Частина роботодавців вже гостро відчувають дефіцит кадрів, а що ж буде далі?
Згідно з результатами опитування Міністерства економіки України, мобілізація та міграційні процеси є ключовими причинами нестачі кваліфікованих працівників у співвідношенні 67 і 54% відповідно, що підтвердили українські роботодавці.
Роботодавці назвали серед негативних чинників, які впливають на нестачу робочої сили, неконкурентну заробітну плату (36%) і внутрішню міграцію (21%).
Близько 58% респондентів заявили, що нагальною проблемою бізнесу є пошук кваліфікованих працівників. Серед інших труднощів – потреба в зовнішньому фінансуванні (42%), безпековий ризик (40%), конкуренція (25%) і ланцюжки постачання (24%).
За даними опитування, 41% роботодавців заявили, що чисельність колективу після початку повномасштабної війни залишилася на тому самому рівні, в 5% – збільшилася у межах 20%, у 3% – понад 20%, у 19% – відтік кадрів до 20%, у 17% – від 20 до 50%, у 15% – понад 50%.
Переважна кількість українських роботодавців вважає, що до повномасштабного вторгнення росії не було нестачі кваліфікованих кадрів. Такої ж ситуації очікують після війни 24% респондентів.
Майже стільки ж, 22%, вважають: ситуація буде непростою, але кращою, ніж на сьогодні. А 18% припускають, що ситуація буде аналогічною тій, що є на цей момент. Ще 6% роботодавців очікують погіршення ситуації на ринку праці після закінчення війни росії проти України.
Представники бізнесу можуть боротися з кадровим голодом, співпрацюючи з агентами працевлаштування (36%), підвищуючи заробітну плату (31%) і навчаючи необхідних працівників (22%).
Ще 11% опитаних довелося відмовитися від скорочення виробництва продукції або послуг, щоб усунути нестачу робочої сили.
Як зазначено в результатах, близько 16% опитаних підприємців ведуть роботу у сфері сільського господарства, 15% – в оптовій і роздрібній торгівлі, 10% – в переробній промисловості, 9% – у галузі охорони здоров’я, 9% – у сфері навчання, 15% – інші види послуг.
Читайте також: Хто відбудовуватиме Україну: настрої біженців щодо повернення
Джерело: Міністерство економіки України