Понад 170 тисяч українців приїхали до США з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну за програмою Uniting For Ukraine. Багато з них мріють повернутися додому після закінчення війни.Однак є й ті, кому нема куди повертатися, або ж люди зрозуміли, що готові будувати життя в новій країні.Проте ні статус гуманітарного пароля, отриманий за програмою Uniting For Ukraine (U4U), ні TPS (статус тимчасового захисту) не дають можливості легалізуватися в США.
Зазвичай їх видають на два роки, тобто для тих, хто приїхав на початку війни, ці статуси скоро закінчаться. ForumDaily поспілкувалися з імміграційним адвокатом Катериною Муратовою, щоб дізнатися, як українцям легально залишитись в Америці.
Звичайно, і пароль U4U, і TPS можна продовжити. Але, у будь-якому випадку, вони залишаються програмами тимчасового захисту, і ніхто не знає, коли закінчиться їхня дія. Тому якщо ви вирішили, що точно хочете зробити США своєю другою батьківщиною, є кілька варіантів, як українцям отримати грін-карту.
1. Одружитися з громадянином США або виграти грін-карту
Ми не можемо не вказати ці способи, оскільки вони справді дають право отримати імміграційний статус у США. Щоправда, шлюб із громадянином США та виграш грін-карти в лотерею — це способи імміграції до Америки, на які ми часто не можемо вплинути, тому немає сенсу докладно зупинятися на цих варіантах.
2. Стати інвестором
Цей варіант легалізації в Америці підходить для заможних українців, бо, згідно з правилами програми EB-5, інвестор має вкласти в економіку США щонайменше $800 тисяч. Сума велика, але можливо підйомна для тих українців, у яких залишилися активи на батьківщині.
3. Довести, що ти талановитий
Дійсний варіант для тих, хто може показати свої екстраординарні здібності – програма EB-1. Здобути візу талантів у США можуть люди творчих професій, та й взагалі всі, хто може довести, що у своїй сфері діяльності досяг небувалих висот.
4. Принести користь Америці
Фахівці високого класу, а також люди, бізнес яких може бути корисним США, мають право подати документи на грін-карту за програмою EB2 з National Interest Waiver. Докладніше про неї ми писали в цьому матеріалі.
5. Попросити політичний притулок у США
Для українців цей варіант є досить складним у реалізації. Справа в тому, що військові дії не є підставою для отримання політичного притулку у США. Війна стосується всіх жителів країни, а отже, ви ніяк не зможете довести, чому притулок має дати саме вам. Теоретично на цей статус можуть претендувати, наприклад, українці з окупованих територій. Але навіть тут довести факти особистого переслідування, щоб обґрунтувати кейс на притулок у США, буде нелегко.
Деякі жителі окупованих територій можуть довести, що їх переслідують за політичну думку і їм небезпечно продовжувати жити в цьому регіоні. Але це дуже складний кейс, -зауважила імміграційна адвокатка.
“Зазвичай ми це позиціонуємо так, що люди з проукраїнськими поглядами не можуть залишатися жити на окупованих територіях. А на іншій частині України їм загрожує переслідування через їхнє походження, місце народження. Але я хочу наголосити, що на політичний притулок мають право претендувати лише люди, які реально зазнали певних гонінь, а не все поголовно”.
6. Попросити роботодавця стати спонсором
Мабуть, найефективніша з усіх програм, яка підходить більшості працездатних іммігрантів, це програма ЕB-3. Більшість людей, які приїхали U4U, рано чи пізно виходять на роботу. І якщо ви вже освоїлися на новому місці і відносини з начальством складаються добре, можна попросити його допомогти вам оформити імміграційну робочу візу до США.
“Ми завжди говоримо, що найкоротша дорога – це пряма, – ділиться досвідом адвокатка Катерина Муратова. -Якщо нормальні відносини з роботодавцями, видно, що компанія у вас зацікавлена, то можна розпочати з ними діалог, щоб компанія вас спонсорувала на робочу міграцію. Вона підходить усім професіоналам, причому як кваліфікованим, так і некваліфікованим працівникам.”
Там є різні категорії. За цією програмою немає вимог до освіти чи досвіду, головне — щоб був роботодавець, який готовий вас спонсорувати. Весь процес оформлення імміграційної робочої візи до США займає два-три роки, і до закінчення TPS люди повинні встигнути отримати свої грін-картки.
За словами Катерини, від цієї програми виграють і працівник, і працедавець. Від компанії жодних зусиль не вимагається – всю роботу на себе беруть адвокати. Але при цьому роботодавець отримує співробітника, який йому подобається, і який точно найближчими роками від нього не втече.
“Звичайно, ніхто силоміць нікого втримати не може. Співробітник має право звільнитися в будь-який час, але тоді він втратить можливість отримати грін-карту. Тому роботодавець розуміє, що людина, швидше за все, намагатиметься. Особливо це притаманно індустрії, де велика плинність кадрів. Наприклад, компанії охоче спонсорують грін-карти для далекобійників, будівельників, співробітників готельного бізнесу. Вони спонсорують абсолютно всіх, навіть різноробів, просто щоб люди кілька років працювали і не було плинності”, – пояснила Катерина.
Серед іммігрантів існує думка, що отримати грін-карту через роботу можуть лише фахівці високого класу, адже роботодавцю потрібно доводити, що ця людина незамінна, і вона не змогла знайти нікого подібного їй у США. Насправді все інакше.
“Це дуже поширений міф. Насправді роботодавцю не треба доводити, що він у принципі не міг знайти робочих рук у США. Йому треба довести, що громадянин США чи власник грін-карти не захотів виконувати цю роботу, – ділиться досвідом Катерина. — Це може бути професія, яка вимагає від людини певних знань та умінь, але також це можуть бути різнороби, які виконують важку фізичну роботу. Особливо якщо йдеться про якісь не дуже популярні серед іммігрантів штати”.
Скажімо, у Південній Дакоті губернатор закликає всіх приїжджати до них, там мають десятки тисяч відкритих вакансій. Також серед моїх клієнтів – мережа готелів у Мічигані. Вони спонсорують робочі візи для багатьох своїх співробітників, починаючи від прибиральників і тих, хто на кухні працює, бо там людей немає, нема кому працювати!
Що ж вибрати? Порада від адвокатки
Сама Катерина Муратова, на досвід своїх клієнтів, радить українцям звернути увагу саме на робочу імміграцію. Якщо ви десь працюєте, постарайтеся обговорити такий варіант з вашим роботодавцем. Спонсорами робочої візи США можуть бути як великі компанії, і представники малого бізнесу.
“Єдине, що має показати роботодавець, – це фінансову здатність платити ринкову ставку своєму співробітнику. Буває, навпаки, у малих бізнесах легше домовитися, бо співробітник має прямий вихід на людину, яка приймає це рішення. На моїй практиці якраз у людей, які працюють у великих компаніях, цей процес займав чимало часу, тому що потрібно було отримати багато погоджень”, – уточнила вона.
Серед клієнтів імміграційного адвоката, які отримали посвідку на проживання в США за програмою ЕB-3, – фахівці сфери IT, далекобійники, співробітники готелів та ресторанів. Катерина впевнена: отримати грін-карту через роботу можуть представники практично будь-якої професії.
“Звичайно, складно довести, що компанія, наприклад, не змогла знайти секретаря. Але у випадку з професіями, які вимагають якихось навичок або передбачають важку працю, брак кваліфікованих працівників легко доказується”, — каже адвокатка.
А може, почекати, доки всім просто дадуть грін-картки?
На іммігрантських форумах раз у раз проскакують розмови, що українцям зовсім не потрібно нічого робити. Мовляв, якщо США вже прийняли таку кількість українців, значить, рано чи пізно уряд просто візьме та видасть усім грін-картки. Катерина на таке припущення лише хитає головою.
“Звичайно, всім хочеться вірити у добре. Але об’єктивно не існує навіть закону, за яким можна в такій ситуації видавати посвідку на проживання. Тобто спочатку потрібно ухвалити такий закон. За нього мають проголосувати і республіканці, і демократи. Ви розумієте, що це малоймовірно. Ну і, з політичного погляду, наскільки це етично і коректно виглядатиме, що жодним іншим національностям так не давали грін-карти, а українцям дадуть? Мені здається, навряд чи якісь політики на це підуть”, – резюмує Катерина Самсонова.