Авторка блогу на ForumDaily Марія Соломатова описує свою іміграцію до Америки. Жінка ділиться власним досвід життя в іншій країні, порівнюючи це – “як навчання за прискореною програмою з щоденними іспитами.
“Спочатку складно, а потім сама дивуєшся, як багато нового дізналася і зрозуміла за відносно невеликий термін”, – пише вона.
Читайте далі чому вона навчилася в Америці.
Не боятися почати з нуля
Переїзд в іншу країну — це така школа життя, яка мало з чим зрівняється і за кількістю, і якістю отриманого досвіду. Тут, можна сказати, рік за п’ять: щоб утриматися на плаву, потрібно стільки всього в найкоротший термін засвоїти!
Іноді навіть почуваєш себе, немов ти людина, який відновлюється після інсульту, настільки дивно заново вчитися звичним начебто речей. Здається, немає нічого складного в тому, щоб говорити, шукати житло і роботу, знайомитися з людьми, адже все це ти і вдома робив багато раз, але виявляється, що в Америці все по-іншому, і це відхилення від звичної картини світу не завжди легко дається, а часом і зовсім ставить у глухий кут.
Ще більше пригнічує відсутність матеріальної та моральної підтримки від близьких, адже вони не просто стали далекі в фізичному плані, але ще і не можуть уявити собі і зрозуміти твої проблеми в силу відсутності аналогічного досвіду.
Проте, пройшовши через складний період адаптації, ти відчуваєш, що тепер зможеш впоратися з будь-якими труднощами і здатний подбати про себе, де б ти не опинився. Та ще й завести нових друзів.
Сміливо обговорювати проблему, з’ясовувати позицію партнера
З боку сварки між американцями часто виглядають, як прийоми у психоаналітика: людина, роздратований поведінкою іншого члена сім’ї, друга або колеги, не кричить на нього (принаймні, одразу), а просто ставить багато навідних запитань, з’ясовуючи, чому «опонент» так робить, і намагаючись докопатися до його глибинної мотивації.
Від психоаналітика ініціатора сварки відрізняє хіба що те, що він не кладе другого учасника конфлікту на кушетку, та ще емоції заважають йому говорити таким же професійно-неупередженим голосом. Проте, за винятком зовсім крайніх випадків, американці стримуються від криків і звинувачень, направляючи неприємна розмова на вирішення конкретної проблеми, а не на винищення нервових клітин – своїх і свого співрозмовника.
І це дає відмінний результат – «опонент» спокійно висловлює свою точку зору, конфлікти в більшості випадків нейтралізуються, а відношення не руйнуються. А проблеми, що виникають у людини через стримуваного гніву, буде вирішувати його психоаналітик.
Шукати позитивне
Спочатку оптимізм американців викликав у мене скептичне і навіть глузливе ставлення, але з часом я і сама перестала весь час думати про гіпотетичні проблеми і була вражена, наскільки приємніше мені стало жити. Навіть зморшки на лобі розглядалися.
Насправді акцентувати увагу на позитивних моментах і чекати від життя подарунків, а не ударів — це хороша стратегія. На реальне майбутнє це, можливо, і не вплине, а ось сьогодення стає значно кращим.
Бути простіше
Неписані норми повсякденного життя в США набагато м’якше, ніж в Україні, тому в Америці відчуваєш себе набагато вільніше в усьому – у виборі одягу, зачіски, співрозмовника.
Не те щоб я так люблю піжами, що хочу ходити в них всюди, аж до театру і банку, але мені гріє душу думка, що при бажанні я можу саме так і зробити, не ризикуючи при цьому потрапити в психіатричну лікарню або поліцію.
Мені подобається, що можна однаково вільно спілкуватися і з людьми свого соціального кола, і з тими, чиї доходи в сотні разів перевершують твої. І ставлення до тебе буде визначатися тільки тим, наскільки ти цікава людина, а не тим, чим ти займаєшся і скільки заробляєш.
Бути толерантною до інших національностей і культур
Життя в Америці дуже швидко розширює кругозір і робить тебе відкритим для сприйняття всього нового і незвичайного, в тому числі і чужих національних і релігійних традицій.
У іммігрантів, які відкидають всі незвичне, що тут є, життя перетворюється на суцільне заперечення і пошук ворогів, і вони навіть не можуть насолодитися тим хорошим, що їм дає Америка.
У адекватної людини свідомість сама налаштовується на прийом нових ідей і знань, якими володіють навколишні, навіть якщо ці люди зовсім на нього не схожі. При відкритому, зацікавленій спілкуванні з представниками інших національностей він отримує стільки інформації, скільки не впізнав би і за рік, читаючи книги про далекі країни.
Джерело: ForumDaily.