З 2014 року через жорстоку війну, розпочату росією, українські сім’ї та діти перебувають у постійній небезпеці, зазнаючи травм, поранень та втрачаючи найдорожче – життя.
За даними Генпрокуратури, з 2014 по червень 2021 року внаслідок бойових дій загинули щонайменше 240 дітей.
З початку повномасштабного вторгнення 2024 року кількість жертв серед дітей зросла: за офіційними даними загинули 549 дітей, а понад тисяча отримали поранення. Більше 19 тисяч дітей були депортовані до росії. Їхні долі невідомі. 388 дітей вдалося повернути в Україну станом на 29 травня 2024 року. Проте на території рф можуть перебувати до 744 тисяч українських дітей.
4 червня світ відзначає Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії. Ця дата слугує нагадуванням про жахливі злочини, які скоюються проти дітей внаслідок війн та конфліктів.
Platform of Ukraine розповідає, як війна, розпочата росією змінила життя українських дітей в деокупованих селах, та про що вони мріють.
«Behind Blue Eyes» – історії дітей, які живуть на деокупованих
Проєкт «Behind Blue Eyes» – це можливість по-новому поглянути на війну очима тих, хто її безпосередньо відчув. Це благодійний мистецький проєкт, який дає можливість дітям звільнених та прифронтових сіл України розповісти про життя через свої фотографії. Завдяки цьому проєкту діти не лише діляться своїми переживаннями, але й отримують шанс здійснити свої маленькі мрії.
Ідея проєкту народилася у команди волонтерів, які працювали на звільнених територіях Їх вразила стійкість та оптимізм дітей, які, попри жахіття війни, знаходили в собі сили жити звичайним життям і дарувати оточуючим світло та радість.
Так виникла ідея «Behind Blue Eyes». Дітям видали одноразові фотоапарати та попросили протягом тижня зняти все, що їм здається важливим.
Більше про погляди українських дітей на війну та їх життя розповідає один із творців «Behind Blue Eyes» Артем Скороходько.
– Ідея проєкту зародилася в квітні 2022 року, коли ми з моїм другом і колегою Дмитром Зубковим надавали гуманітарну допомогу щойно деокупованим селам Чернігівщини. Ми були одними з перших волонтерів, які приїхали туди з допомогою, і протягом 4-5 тижнів тісно співпрацювали з селами Ягідне, Слободата та Лукашівка.
Під час роботи в Лукашівці, єдиному селі, де залишалися діти, ми з Дмитром дуже подружилися з місцевою малечею. Їхні щирі посмішки та жага до життя, попри пережиті жахіття війни, глибоко вразили нас. Ми хотіли зробити для них щось особливе, подарувати їм радість та можливість творити. Адже ми з цими дітьми дуже добре подружилися. І ми вирішили зробити для них щось особливе. І якось прийшла ідея з фотокамерами. Ми дали їм одноразові фотоапарати і тиждень, щоб зняти все, що вони задумали.
Але, побачивши їхні фото, ми зрозуміли, що це може стати чимось більшим. Їхні зафіксовані моменти переросли у потенційний проєкт. Ми почали активно розвивати проєкт – ретельно опрацювали ідею, місію, візію та назву. Офіційний запуск «Behind Blue Eyes» відбувся вже в липні 2022 року.
Проєкт «Behind Blue Eyes» має на меті допомогти дітям, які постраждали від війни, мріяти та творити. Ми подорожуємо до деокупованих та прифронтових сіл, де знайомимося з дітьми та роздаємо їм одноразові плівкові фотоапарати. Їм пропонуємо зафіксувати на плівку своє повсякденне життя, поділитися своїми емоціями, показати, що їм болить – як вони проводять ці дні як вони живуть у наслідках війни. А потім їх повідомлення доносимо до суспільства і люди збирають кошти на здійснення мрії для цих дітей. А мрії вже у всіх різні.
Готові фотографії ми збираємо та публікуємо на нашій платформі в Instagram. Ці фото на плівку стають свідченням трагедії війни. Люди з усього світу мають можливість побачити життя дітей на окупованих територіях та в зоні бойових дій їхніми очима.
Мети у нас дві. Перша – це допомогти дітям продовжувати мріяти, попри травматичний досвід війни. І друга – показувати дітям в регіонах та селах, що творчість – це потужний інструмент для здійснення мрій. Що це не просто щось таке несерйозне і дитяче, а що це важливий навик у 21-му столітті. Я би сказав, один із найважливіших. Що він монетизується.
«Кожен донат перетворюється на омріяний подарунок»
– На відміну від простої роздачі гуманітарної допомоги, ми даємо дітям можливість самим заробити на свої мрії. Вони не просто отримують подарунки, а й стають творцями, які монетизують свою роботу. Це дає їм відчуття гідності та віри у власні сили.
Під час вручення подарунків дітям ми завжди підкреслюємо, що це не просто гуманітарна допомога, а щире визнання їхньої творчості та таланту. Тобто, люди побачили контент, який створили діти – фото або ж подкасти, які ми записуємо з ними, заплатили за це у формі донату.А кожен донат перетворюється на омріяний подарунок, який дарує дитині не лише радість, але й віру у власні сили.
Останні три місяці ми активно працювали з дітьми у Савинській громаді Харківської області та селі Хухра Сумської області. Саме за цей час 20 дітей взяли участь у нашій програмі.
«Нам подобається атмосфера сільського життя»
– Все почалося з реакції на події, що відбувалися в квітні 2022 року. Ми відвідували перші деокуповані населені пункти, які зазнали значних руйнувань. У містах, загалом, вже була певна концентрація уваги та допомоги, гуманітарні штаби. А ось виїжджати в якісь невеликі понівечені, дуже постраждалі населені пункти, не всім було до снаги.
І ми, в принципі, так це почали. Зробили перший епізод, і далі вирішили рухатись селами. Принаймні з тої причини, що селам треба більше уваги, турботи. Нам подобається атмосфера сільського життя, спілкування з місцевими жителями та дітьми. Їхні історії, емоції, зафіксовані в селах, нагадують нам про власне дитинство та пробуджують щирі почуття. Це робить нашу роботу не лише важливою, а й цікавою.
Окрім допомоги дітям, які постраждали від війни, ми прагнемо донести їм важливість креативності. На жаль, у віддалених регіонах, селах креативність часто сприймають як щось несерйозне, непрактичне, таке, що не допоможе в дорослому житті. Тобто, має застарілий імідж, що креативність – це танцювати, співати і так далі. Ми ж хочемо змінити це хибне уявлення. Дозволяємо їм вільно виражати себе та ділитися своїми переживаннями.
За час роботи «Behind Blue Eyes» 216 дітей вже повністю пройшли нашу програму, здійснивши свої мрії. Це ті діти, з якими ми пройшли шлях від знайомства до втілення їхніх бажань.
Загалом, із понад 1500 дітьми ми мали точкову взаємодію. Ми організовували для них зустрічі,дарували їм приладдя для творчості й дозвілля, проводили різноманітні активності та майстер-класи. Ми прагнемо дати дітям можливість спробувати себе в різних творчих напрямках.
«Історії часто пронизані страшним досвідом»
– Діти діляться з нами всім, що на душі. Оскільки ми ведемо подкаст, де спілкуємося з ними на різні теми, я помітив, що їм дуже важливо мати можливість висловитися та бути почутими.
Насправді, їм не так важливо, які подарунки ми їм привозимо, чи дорогі вони, чи їх багато.Найбільше вони цінують нашу щиру увагу та спілкування. Це для них найважливіша «валюта».
Їхні історії часто пронизані страшним досвідом, який їм довелося пережити під час окупації.Вони так чи інакше повертаються до цих подій у своїх розповідях.
Незважаючи на все, діти залишаються дітьми. Їм подобається говорити про домашніх тварин,улюблені заняття,музику, аніме, футбол. Ми завжди знаходимо з ними спільну мову.
«Щиро вірять у перемогу»
– Всі без винятку діти вірять у перемогу та чекають на неї. Це надзвичайно важлива для них подія. Я це бачу здебільшого через віш-листи зараз.
У 2022 році дитячі віш-листи частіше мали матеріальні мрії: гаджети, іграшки.
Цього ж року спостерігається зовсім інша картина. Багато дітей розпочинають свої віш-листи зі слів про мрію про перемогу України та закінчення війни. І багато де на цьому віш-листи і закінчуються. Одна 9-річна дівчинка сказала мені, що має багато мрій, але всі їх вона відкладає на час після закінчення війни. Тому я б сказав, що для них це максимально важливо.
Жодного разу я не чув від дітей бажання виїхати з України або щоб війна просто закінчилася.Навпаки, вони щиро вірять у перемогу та прагнуть до неї.
«Розповідають про свої мрії,про те, що пережили»
– Подарунки, які просять діти бувають дуже різноманітні. Як я вже згадував, це можуть бути й домашні тваринки, гаджети (планшети, телефони), велосипеди, мопеди. Але дуже часто гаджети, я думаю, на першому місці. Адже не у всіх це є в селі. Часто один телефон чи планшет на всю сім’ю, або навіть на багатодітну сім’ю ділиться. А ще специфічні подарунки були – тхір, рогатка, аквапарк.
Найбільше мене вразила історія з першого села, яке ми відвідали. Це було одразу після початку війни, і рани, як то кажуть, ще були дуже свіжі.
10-річна дівчинка Маша сфотографувала зруйновану бомбою столярню свого діда. Коли ми з нею розбирали її фотографії, які вона зробила для проєкту і вона розповіла, що раніше дід там щось постійно пиляв, а вона брала тирсу для своїх хом’ячків. Зараз її розбомбили і їй довелося шукати тирсу в сусідів. І я тоді якось відчув дуже сильну різницю сприйняття всього цього, між дорослими і дітьми.
Дівчинка не так сильно шкодувала за зруйнованою майстернею, адже це можна відновити. Її більше хвилювала доля своїх хом’ячків. Це було для мене таке велике відкриття, з якими далі пішов працювати. До речі, в дівчинки під час окупації її села з дев’яти хом’яків вижили лише два, тому ми привели їй нових.
Кожна історія унікальна та особлива. Діти розповідають про свої мрії, про те, що пережили, про життя в умовах війни. Їхні історії надихають та змушують задуматися над цінністю життя та важливістю єднання (про інші історії читайте та дивіться в Instagram).
Задонатити на наш проєкт можна на нашому сайті. Там ви знайдете всі доступні способи.
Також ми часто виставляємо актуальні віш-листи дітей. Якщо ви бачите у віш-листі дитини щось, що можете їй подарувати, ви можете зробити це самостійно. А ми передамо вже ваш подарунок.
Ми завжди раді співпраці з небайдужими людьми та організаціями. Нещодавно ми мали чудовий приклад такої співпраці.
На Харківщині жила дівчинка, яка мріяла стати кондитером. Наші друзі, київська кондитерська “Мілк Бар”, дізнавшись про її мрію, подарували їй необхідне обладнання для випічки тортів. Також заклад запросили всю сім’ю дівчинки до Києва, де організували для неї майстерклас у своєму кондитерському цеху. Показали Київ і загалом дуже сильно надихнули її та її сім’ю.
«Підтримка допоможе»
– Зараз ми активно готуємося до проведення серії фестивалів креативності для дітей у селах півдня України, де вже працював наш проєкт. Це будуть дводенні фестивалі-ярмарки, які відбудуться наприкінці літа. На них діти зможуть взяти участь у різноманітних цікавих та незвичайних активностях.
Тому ми шукаємо партнерів та добродіїв, які б хотіли долучитися до цієї важливої справи.Підтримка з вашого боку допоможе нам розвинути цей проєкт «Behind Blue Eyes», який, на нашу думку, має надзвичайне значення для дітей та розвитку маленьких сіл.
На жаль, у цих селах діти мають дуже обмежені можливості для якісного дозвілля. Через пандемію COVID-19 та війну вони втратили багато, зокрема й здатність до групової комунікації, дуже всі стали окремі. І я спостерігаю кожного разу, коли ми збираємо групи дітей, що їм важко між собою налагоджувати зв’язок.
Тому фестивалі стануть чудовою платформою для спілкування, співпраці та творчості, де діти зможуть подружитися.
Авторка:Оксана Середюк.