Про вибори через додаток “Дія” дискутували ще восени 2023 року. Нова хвиля обговорень виникла під час голосування за переможця українського Нацвідбору на Євробачення-2024. Через рекордну активність користувачів (і відсутність альтернативних способів голосування) додаток “ліг” до ранку, оголошення результатів перенесли на наступний день, а тема з електронними виборами президента знову з’явилась в інфопросторі.
Нацвідбір на Євробачення засвідчив: обирати президента України можна тільки наживо, – пише економіст Олександр Кірш у своєму блозі на “Оглядачі”.
“Якщо навіть випробування Євробаченням “Дія” не пройшла, як можна на неї сподіватись настільки, щоб довіряти їй вибори голови держави? Й що потім? “Вибачте, наразі результати не встановлено — можливо, з’являться якимось чином завтра”?
Справа не стільки в відтермінуванні на добу, скільки в тому, що за цю добу можна зробити за бажання з результатами.
В мордорі онлайн-вибори запроваджують лише тому, що за цим процесом там взагалі ніхто ззовні не спостерігає — хіба що якісь азіатські сателіти. З таким самим успіхом там могли б запропонувати громадянам о певній годині просто водночас вигукнути прізвище бажаного президента — й інтегральний звукорозпізнавач одразу б видав найточніші й найшвидші підсумки.
Звичайно, є країни, які вміють все, що робиться за допомоги електроніки, ефективно контролювати. Але й навіть там невідомо, чи не втрутиться той самий мордор і чи не переверне всі результати догори дриґом.
Україні ж, як ми тепер бачимо, щоб все завалити, й ворог не потрібен. Хоча він є. Як є й вітчизняні потенційні спотворювачі-фальсифікатори. Тож тільки наживо. Без онлайн-експериментів. Одна справа — просто зіпсувати величезне шоу й зовсім інша — оголосити не того головою держави.
Найгірший аргумент за онлайн — а ми інакше зараз не можемо. Не можемо — то й не треба. Але це не привід називати виборами те, що ними аж ніяк не є”, – пише Олександр Кірш.
Схожу думку висловив також Валерій Пекар, громадський діяч, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи у Facebook.
“Країна отримала урок неможливості використання подібних застосунків для реалізації критично важливих демократичних процедур. Урок для тих, хто раніше думав, що можливо. Я ніколи не думав, що можливо. Євробачення не вважаю критично важливою демократичною процедурою, але це йому не допомогло”, – пише Пекар.
“Легітимність органів влади падає, а проводити вибори під час війни неможливо ні з юридичної, ні з технічної, ні з соціальної, ні з безпекової причини… Ці причини добре зрозумілі 62% українців та українок, які в соціологічних опитуваннях зазначили неможливість проведення виборів під час війни…
Ми як нація не можемо собі дозволити мати під час війни нелегітимну владу без довіри й авторитету, яка виробляє критично важливі публічні політики (що визначають життя і смерть мільйонів) за зачиненими дверима зусиллями “5−6 ефективних менеджерів”, яких ніхто не обирав”, – підсумував експерт.