Багате та різноманітне українське мистецтво завжди приваблювало увагу світової спільноти. Наші художники – це справжні майстри, які здатні вразити навіть найвибагливішого глядача.
24 Канал у новому випуску проєкту “33 моменти гордості” представляє історії успіху українських митців, які стали відомими на весь світ.
Біографії деяких українських художників нагадують карколомний сюжет фільму. Наприклад, Володимир Титла прославився у США як Білл Титла, автор малюнків до діснеївських “Білосніжки та семеро гномів”, “Піноккіо”, “Дамбо”. А Параска Плитка-Горицвіт стала жіночою версією Сковороди у XX столітті. Вона повернулася з радянських таборів й усамітнилась у рідній Криворівні, 30 років фотографуючи односельців і створюючи рукописні книги про гуцулів.
Реалістичні пейзажі, хащі кубізму, соцреалізм і постмодерн: коротко про історію українського мистецтва
Найвідомішими митцями є художники XIX – XX століть.
- Серед романтиків і реалістів – Тарас Шевченко, Микола Пимоненко, Олександр Мурашко, Опанас Сластіон, Іван Труш.
- На зламі століть творили Георгій Нарбут, Михайло Бойчук, Федір Кричевський, Микола Самокиш.
- Дуже оригінальними були роботи цілої плеяди авангардистів – Василя Єрмилова, Анатолія Петрицького, Олександра Богомазова, Олександри Екстер.
- Із художників радянського часу слід назвати Тетяну Яблонську, Георгія Якутовича, Марію Примаченко і Катерину Білокур. І, звісно, шістдесятників – вбиту радянською владою Аллу Горську, Опанаса Заливаху, Любов Панченко, яка померла від голоду після звільнення Бучі.
- Україна претендує на повернення своїх митців, яких довго вважали виключно російськими: Володимира Боровиковського, Іллі Рєпіна, Івана Айвазовського, Архипа Куїнджі, Казиміра Малевича, Давида Бурлюка, Зінаїди Серебрякової.
Краса тонких ліній
Дивовижні роботи Івана Марчука неможливо сплутати з іншими. Вони створені в техніці пльонтанізму, коли тонкі переплетені лінії зливаються в зображення, мають щільну фактуру і складаються з павутиноподібних шарів фарби. У радянські часи Марчука переслідував КДБ, він емігрував до США, потім повернувся. В останні роки художник мешкає у Відні.
У 2007 році митця включили до рейтингу “Сто геніїв сучасності” газети The Daily Telegraph. Художник знаний і фінансово успішний.
Картина “Зійшов місяць над Дніпром” (унизу), яку в червні 2024 року продали на київському аукціоні за 300 тисяч доларів.
Магія кольору
Анатолій Криволап – найдорожчий художник України. Його яскраві полотна вражають, і це не дивно: митець 10 років шукав власну техніку. Іноді додає до фарби пісок чи тирсу, щоб створити рельєф, але найголовнішим гравцем є колір.
Як зізнався сам Анатолій, він володіє 50 відтінками червоного! Останнім часом Криволап звернувся до сакрального живопису – створює розписи для відновленої церкви в Липівці на Київщині. Вона була зруйнована більшовиками, дуже постраждала і під час окупації росіянами.
Розкішна “Снігова королева” та визнання від Роулінг
Владислав Єрко не закінчив поліграфічний інститут через конфлікт з викладачами, та все ж здобув світову славу. Починав з графіки для європейських романів.
Над ілюстраціями до “Снігової королеви” художник працював два роки і вони були візитівкою України в нульових. У США книга стала найкращим дитячим виданням 2006 року за версією Фонду Андерсена, а в Лондоні трималася в топі продажів кілька років.
Далі були ілюстрації до “Гамлета” в перекладі Юрія Андруховича (перша доросла книга від видавництва “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”), “Маленького принца” і багатьох інших книжок.
На роботи Єрка до серії “Гаррі Поттер” Джоан Роулінг відгукнулася так: “Чудова обкладинка. Вітаю. Продовжуйте в тому ж дусі!”.
Впізнавані персонажі українок: рожевощокі янголята та іронічний Гусь
Євгенія Гапчинська знана своїми життєрадісними “чоловічками”. Довгі роки українці охоче розбирали на сувеніри роботи “постачальниці щастя”, але життя художниці змінилося після 24 лютого 2022 року. Чоловік приєднався до лав ЗСУ у перший же день, будинок під Києвом зруйнували росіяни. Так серед робіт Євгенії з’явилися військові, Борис Джонсон і “смішний Буданов”. Останнього попросили створити діти.
8 років тому у фейсбуці народився Гусь. Його мамою є Надія Кушнір (“Надьожна”). Кумедний персонаж гострий на язик і говорить суржиком про “важні вєщі”. Безпосередність Гуся когось підкорила, когось розлютила, але нікого не залишила байдужим.
Персонаж прославив авторку, ба більше, його навіть намагалися вкрасти. Окрім створення мемних картинок з Гусем, Надія ілюструє дитячі книжки. З історії про те, як їй вирвали зуб мудрості, вона створила цілу книгу! Зараз художниця переїхала до Канади.
Донеччанин, який малює для світових ЗМІ
Сергій Майдуков не мріяв стати художником з дитинства. Він працював дизайнером, а коли компанія закрилася, почав малювати щось своє. Так став фрилансером, причому дуже успішним. У доробку Майдукова – роботи для The Washington Post, The Guardian, The New York Times, The New Yorker, Adobe corp. Сергій давно живе у Києві, якому присвятив багато скетчів.
Художник розробив дизайни для пам’ятної монети НБУ на честь енергетиків і монети номіналом 5 євро для Банку Латвії. Є автором Google Doodle до Дня Незалежності України – 2017.
Майдуков – лауреат численних премій, але одну з них відмовився отримувати. Причина – лауреаткою премії миру імені Ремарка 2023 року також стала російська письменниця Уліцкая, яка мала бути на врученні разом з художником.
Донеччанин, який малює для світових ЗМІ
Сергій Майдуков не мріяв стати художником з дитинства. Він працював дизайнером, а коли компанія закрилася, почав малювати щось своє.
Так став фрилансером, причому дуже успішним. У доробку Майдукова – роботи для The Washington Post, The Guardian, The New York Times, The New Yorker, Adobe corp. Сергій давно живе у Києві, якому присвятив багато скетчів.
Художник розробив дизайни для пам’ятної монети НБУ на честь енергетиків і монети номіналом 5 євро для Банку Латвії. Є автором Google Doodle до Дня Незалежності України – 2017.
Майдуков – лауреат численних премій, але одну з них відмовився отримувати. Причина – лауреаткою премії миру імені Ремарка 2023 року також стала російська письменниця Уліцкая, яка мала бути на врученні разом з художником.
Друге дихання плаката і фейсбук як галерея
Годі уявити соцмережі без іронічних робіт Олександра Грехова та лаконічних Нікіти Тітова. Художники миттєво реагують на кожну суспільно знакову подію, а українці поширюють їхні плакати.
Олександр Грехов народився у Східній Німеччині, прийшов у творчість з IT. Широкому загалу став відомий у 2019 році завдяки “Квантовому стрибку Шевченка” – експозиції, яка розмістилася просто в метро. Частина суспільства не була готова сприйняти Кобзаря в образі робота з “Футурами”, Фріди Кало чи соліста KISS, і малюнки пошкодили.
Художник знаний своїми гостросоціальними роботами та чіткою позицією: він підтримує феміністичний рух і виступає за рівні права для ЛГБТ. Його впізнаваний стиль – прості, ніби дитячі, малюнки та багато тексту на них.
Країна бореться за незалежність, дбає про минуле і творить майбутнє
Українське мистецтво впевнено заявило про себе у світі, хоч це було непросто. Багатьом художникам вкоротила віку Російська імперія чи радянська влада. І росіяни продовжують руйнувати наше надбання. Так, розписана хата Поліни Райко в Олешках пішла під воду, музей Примаченко на Київщині знищили чотирма ракетами. А донецький артпростір “Ізоляція” перетворили на катівню.
Під час війни більшість експозицій старих майстрів перебувають у спеціальних сховищах. Але навіть зараз мистецтво збирає повні зали. Виставка Алли Горської “Боривітер” навесні 2024 року стала знаковою подією. Люди приходили по декілька разів, щоб подивитися на віртуальні репродукції знищеного вітража з Шевченком і дивовижних мозаїк, які росіяни доруйновують у Маріуполі.
Роботи сучасних художників представлено в київських Мистецькому арсеналі та PinchukArtCentre, харківському ЄрміловЦентрі, луцькому Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків. Такі музеї є у Львові та Одесі. До речі, в Луцьку може з’явитися найбільша картина у світі, що одночасно стане найдовшим перформансом. “Космогонію” уже два роки малює митець із Горлівки Петро Антип.
Читайте також, Голлівудські акторки та американський мільярдер: українці, що прославляють країну.