Третьокурсник Університету Джорджа Вашингтона 20-річний Бенджамін Каннінґем заводить відвідувачів університетської галереї у столиці США в імпровізоване бомбосховище, з якого лунають звуки сигналів тривоги. Детальніше пише “Голос Америки”.
“Цей звук ми обрали, щоб допомогти відвідувачам виставки уявити те, що українці чують щодня… Хоча складно уявити ситуацію, в якій живуть українці…” – розповідає Бенджамін.
“Багато митців, роботи яких представлені на цій виставці, були змушені ховатися у бомбосховища по всій країні, і тут, на стіні, ми показуємо фото з різних бомбосховищ самих художників.”
Бомбосховище, що нагадує про Україну, – частина виставки картин і артефактів під назвою “We know who they are” (Ми знаємо, хто вони) в галереї університету Джорджа Вашингтона, де Бенджамін зараз вивчає політологію та мистецтво.
Студент пригадує день, коли розпочалася повномасштабна війна в Україні. Тоді він закінчував школу у Філадельфії.
“Я пам’ятаю, коли зайшов до класу в той день, коли Путін, Росія вторглися в Україну, тоді наш клас був тихим і серйозним… Я жив у типовому американському передмісті і почувався досить безпорадним, так, ніби я мало що міг зробити для цієї війни на іншому кінці світу”.
“Мене, як американця, вразило: до нас приїхали твори мистецтва з країни, яка перебуває у стані війни!”
Вже після вступу до університету в американській столиці Бенджамін потрапив на виставку робіт українських художників, створених у час війни.
Студент був настільки вражений, що запропонував куратору виставки, колекціонеру Євгену Немченку створити спільний проєкт до Дня незалежності України:
“Я навіть не підозрював, що в розпал війни з України надходять твори мистецтва. Це те, що мене, як американця, вразило: до нас приїхали твори мистецтва з країни, яка перебуває у стані війни! І це було наскільки сильним поштовхом для того, щоб змусити американців діяти. Особливо в той час, коли тут, у США, були суперечки щодо фінансування для України.”
Бенджамін зізнається, що спочатку Євген не сприйняв пропозицію від нього, юного студента, всерйоз, адже організація виставки у Вашингтоні потребує значних зусиль, і домовитися про експозиції з галереями непросто.
Проте Бенджамін заручився підтримкою університету, і протягом близько півтора року разом із Євгеном продумував концепцію та підбирав експонати.
Твори й артефакти для виставки надіслали митці та волонтери з України.
Бенджамін розповів, що багато експонатів пов’язані з дітьми, які постраждали від війни:
“Це було для нас дуже важкою темою, особливо з огляду на нещодавній обстріл дитячої лікарні в Україні”.
“Тут є червоний іграшковий автобус, який подарували Артему Ємельянову, художнику, який воював, і роботи якого ми маємо на виставці… На жаль, він втратив руку і ногу, обороняючи Бахмут…. Ця іграшка показує те, що діти, молодь … така велике різноманіття людей виступають за Україну і в такому молодому віці розуміють вагу того, наскільки це важко,” – зазначив Бенджамін.
“Для когось звук війни – це сирени… Для неї – це постійне скло під ногами”
“Ось уламок від ракети, яка впала на дитячий майданчик в парку Шевченка. Всі, хто живе в Києві, знають цей парк, а також ресторан, який поряд із парком. Митець (художник Анатолій Квітка – ред.), який зробив цю інсталяцію, працює в цьому ресторані, він був там, коли ракета впала”, – розповів співкуратор експозиції Євген Немченко.
Частиною експозиції є також скло, яке було зібране після атаки на Кривий Ріг у березні цього року.
“Одна з мисткинь за моїм проханням створила роботу, яка присвячена цій сумній події, і вона пішла і зібрала ці уламки скла. Тому що для неї це і є звук цієї війни. Для когось звук війни – це сирени, для когось вибухи. Для неї – це постійне скло під ногами”, – пояснив Євген.
Бенджамін додав, що всі речі на виставці показують окремі моменти війни, коли росіяни чинили акти насилля проти українців:
“Наприклад, флакон парфумів, який російський військовий забрав із дому української родини. І врешті-решт той самий російський солдат загинув унаслідок збиття гелікоптера. І українці змогли забрати та повернути цей вкрадений флакон, тож ми маємо його тут, на виставці”.
Один із головних експонатів виставки – речі зниклого безвісти українського військового
Один із головних експонатів виставки, які організаторам надіслали з України, – дерев’яна скринька з речами зниклого безвісти українського солдата.
“Тут власні речі цього солдата, які він використовував на війні, там де він був дислокований… Ми символічно намагаємося сказати, що ми хочемо, і дуже надіємося, що повернеться додому. Він – як символ усіх військових України, які зараз на війні,” – розповів Євген Немченко.
Скриньку на виставку до Вашингтона надіслав український волонтер із Києва Іван Бенесько. Він хотів показати американцям ціну війни, та розповісти про свого друга – військового Сергія, який у квітні зник у боях біля Авдіївки, відтоді родина та друзі не мали про нього жодної інформації. Ці речі Сергій лишив у своїй автівці перед виходом на бойове завдання.
“Ми почали розбирати всю автівку, там було повне авто його речей, адже він під’їхав на ній прямо до ділянки перед виходом на завдання, і там її залишив… Я запитав у його мами, чи можна взяти якісь його речі особисті, подивитися, що там і як, та відправлю на виставку у США. Вона сказала: “Так, бери… І от кожну річ ти береш і тобі важко, але я розумів, що треба зробити якось цікаво”, – розповів Іван.
На виставку до США він надіслав речі, які відображають характер друга:
“Він дуже любить музику, дуже. Він такий меломан, тому поїхали його навушники. Поїхала його вишиванка, яку він купив у воєнторзі.”
Бенджамін каже, що під час підготовки виставки, вивчаючи історії експонатів та слухаючи розповіді про російські злочини, він вирішив стати захисником із прав людини. Поки ж намагається привертати увагу до важливості підтримки України у війні:
“Я вважаю, що потрібна постійна підтримка. Особливо тут, в Америці, коли я вивчаю американську політику, – бачу багато суперечок довкола фінансування України у війні, і в рік виборів це дуже, дуже гаряча тема в Сполучених Штатах. Тож я дуже сподіваюся, що, хто б не був на посаді, – політики, яких ми вирішили поставити при владі, – будуть продовжувати наголошувати на Україні як на дійсно дуже важливому елементі міжнародної безпеки та міжнародної політики”.
Після виставки в галереї університету Джорджа Вашингтона Бенджамін та Євген планують продовжити спільні проєкти в інших містах США.
Читайте також, Українки у США й Канаді – про труднощі адаптації дітей за кордоном і тягу до діаспори.